Дискусії навколо вживання фемінітивів в українській мові не вщухають від моменту ухвалення нової редакції правопису. Проте чи є використання назв професій у жіночому роді суворою вимогою закону?
Очільниця Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у коментарі Укрінформ розповіла, чи загрожує відповідальність тим, хто продовжує використовувати традиційні форми іменників.
За словами голови Нацкомісії, сучасні мовні норми дають інструменти, але не диктують безапеляційних наказів щодо обов’язкового творення фемінітивів.
Що каже закон: рекомендація проти обов’язку
Юлія Чернобров наголосила, що в чинному стандарті Український правопис відсутня норма, яка б примушувала використовувати виключно жіночі форми назв посад чи професій.
Український правопис не вимагає обов’язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Український правопис у частині 4 параграфа 32 тільки наводить перелік суфіксів, які можуть брати участь у творенні таких іменників, — зазначила посадовиця.
Як писати правильно фемінітиви
Фахівчиня пояснила: правопис фактично легітимізував фемінітиви, надавши офіційний список суфіксів (наприклад, -к-, -иц(я)-, -ин(я)-), за допомогою яких можна утворювати слова на кшталт “директорка”, “майстриня” чи “філологиня”. Проте вибір залишається за автором тексту або мовцем.
Таким чином, якщо в офіційному документі чи публічному виступі ти вживаєш слово “президент”, “автор” або “лікар” стосовно жінки — це не вважається порушенням державного стандарту.
Це роз’яснення є вкрай важливим для сфери діловодства та освіти. Оскільки новий правопис з 1 березня 2026 року став обов’язковим державним стандартом, виникало побоювання, що відсутність фемінітивів у документах може стати підставою для зауважень чи штрафів.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!