Вже з вересня 2026 року українська освіта розпочне тестування фундаментальної реформи старшої школи. Головна мета інновацій полягає у відмові від жорстких стандартів минулого та переході до гнучкості, де на першому місці стоять інтереси, здібності та майбутні плани підлітків. Замість звичного поділу на класи з одним профілем для всіх, діти зможуть самостійно формувати свою освітню траєкторію.
З 2027 року в Україні повноцінно впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Учні здобуватимуть освіту вже 12 років.
Реформування запровадить два напрями навчання: академічний і професійний. Тож громади зараз активно готуються та формують відповідну мережу ліцеїв. Адже оновлене Положення про ліцей закріплює нові вимоги до якості освітнього середовища, профільності та матеріально-технічної бази. Відтепер профіль менше прив’язується до конкретного класу і більше – до освітнього вибору учня.
Про деталі цих нововведень розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в коментарі 24 каналу.
Прощавай, класичний 10-А: новий підхід до управління
Для керівництва шкіл настає час кардинальної зміни управлінських рішень. Стара система, коли цілий клас примусово ставав винятково гуманітарним чи фізико-математичним, виявилася неефективною, особливо на тлі демографічних викликів. Деякі керівники ще за звичкою намагаються втримати стару модель, проте вона вже не відповідає сучасним потребам.
Відтепер базовим елементом стають не класи, а динамічні змінні групи. Спочатку новий підхід випробують у 150 пілотних закладах, а наступного року він запрацює повсюди. Дитина не буде заручником свого колективу, адже на профільні дисципліни збиратимуть учнів з усієї паралелі.
Нові правила формування груп: достатньо восьми осіб
Згідно з урядовими документами, школи позбавляються необхідності створювати фіктивні спеціалізації на папері. Якщо серед десятикласників знайдеться мінімум восьмеро охочих поглиблено вивчати певну науку, заклад має право сформувати для них окрему групу та організувати повноцінні уроки.
Головна вимога — на паралелі має навчатися не менше шістнадцяти дітей. Малокомплектні класи під цей розподіл не потрапляють. Держава робить ставку на якість та реальну мотивацію: краще навчати вісьмох зацікавлених підлітків, ніж утримувати цілий профіль, де половині учнів цей предмет не потрібен для майбутньої професії.
Наприклад, із півсотні учнів паралелі десяток піде на ІТ, інша частина обере біологію, а решта вивчатиме історію та право.
Подвійний режим розкладу
Адміністраціям доведеться комбінувати два формати навчання. Базові обов’язкові дисципліни, як-от українська мова, історія чи математика, викладатимуться у звичному режимі для всього класу.
А от під час профільних уроків починається рух: учні розходяться по своїх спеціалізованих групах. Завучам доведеться опанувати мистецтво динамічного планування розкладу, де діти мігрують між кабінетами. Водночас успіх такої системи залежить від наявності сучасного простору. Громади та засновники мають забезпечити школи реальними лабораторіями та кабінетами, адже гнучкий розклад не працюватиме без належного обладнання.
Законодавство чітко розмежовує поняття загального вступу до закладу та вибору профілю. Якщо бажаючих вчитися у ліцеї загалом більше, ніж вільних місць, проводиться вступний конкурс за заздалегідь опублікованими правилами.
Інша справа — розподіл за спеціалізаціями всередині самої школи. Бувають ситуації, коли комп’ютерний клас чи хімічна лабораторія фізично не можуть вмістити всіх охочих. Тоді заклад проводить внутрішній конкурс на конкретний напрям. Головна мета полягає у правильному балансуванні ресурсів, адже багато дітей розкривають свій потенціал саме у старших класах.
Як працюватимуть пріоритети під час зарахування
Аби уникнути хаосу під час розподілу, запроваджується механізм пріоритетностей у заявах. Родина вказуватиме кілька бажаних напрямів у порядку спадання:
1. Основний бажаний вибір.
2. Запасна альтернатива.
3. Додатковий резервний варіант.
Якщо профільна група не набирає необхідних восьми осіб, або ж навпаки — переповнена і дитина не проходить за внутрішнім конкурсом, її автоматично переводять на напрям, вказаний другим у списку. Це робить процес управління мережею прогнозованим для директора, а для батьків — максимально прозорим.
Підсумовуючи зміни, посадовець зазначає, що фокус уваги остаточно зміщується з колективу на конкретного школяра. Директорам радять вже зараз аналізувати потреби нинішніх дев’ятикласників та оцінювати власні кадрові потужності. У цьому процесі громадам стануть у пригоді міжнародні ініціативи, зокрема швейцарсько-український проєкт DECIDE, який надає експертну підтримку у плануванні мереж та моделюванні ресурсів для успішного старту оновленої освіти.
Якщо ж твоя дитина вже закінчує середню школу й думає, чи не піти на навчання далі за фахом, тоді читай, куди вступити після дев’ятого класу. Крім того, це може позбавити тяжких думок, як перевести дитину в іншу школу.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!