Античний погляд на характер: чому поділ на сангвініків та холериків досі існує

Ірина Танасійчук журналістка сайту
Античний погляд на характер: чому поділ на сангвініків та холериків досі існує

Колись у Давній Греції лікарі пов’язували характер людини з чотирма рідинами. Цю класифікацію потім розвинув батько сучасної медицини Гіппократ.

Нині всім відомо, що насправді впливає на становлення особистості, але типи характерів, запропоновані тисячі років тому, живуть і досі. 

Чому поділ на холериків, сангвініків, меланхоліків та флегматиків не зник навіть у XXI столітті та у зв’язку з чим він з’явився? BBC провели аналіз історії. 

Як і чому типи характерів Гіппократа існують й донині

Прадавні лікарі вважали, що кров, слиз (флегма), жовта й чорна жовч безпосередньо формували характер. Саме від порушення рівноваги цих рідин, на їхню думку, виникали хвороби та встановлювався певний темперамент. 

На цій теорії виникли уявлення про людський характер. Зокрема йдеться про таку класифікацію: 

  • холерики (жовта жовч) — запальні, уперті, різкі;
  • меланхоліки (чорна жовч) — похмурі та схильні до сумування;
  • флегматики (слиз) — спокійні та неквапні;
  • сангвініки (кров) — життєрадісні, рухливі, енергійні.

Ідея про чотири рідини пов’язані з давньогрецьким лікарем Гіппократом і римським філософом і медиком Галеном. Вони зіставили рідини з природними стихіями й порами року:

  • меланхолік — холод і сухість, зима, старість;
  • сангвінік — тепло і вологість, весна, юність;
  • холерик — спека і сухість, літо, дитинство;
  • флегматик — холод і волога, осінь, зрілість.

Unsplash

Вони також вважали, що навіть зовнішність могла натякнути на характер: меланхоліки в їхньому розумінні були бліді й похмурі, флегматики — огрядні й повільні. 

У середньовіччі цим пояснювали не лише хвороби чи характер, але й настрій і навіть долю. Залежно від головної рідини лікарі призначали відповідну дієту, клімат або процедури. 

Але з розвитком анатомії, появою мікроскопа і відкриттям кровообігу ця теорія поступово втратила своїх послідовників. І все ж навіть у XX столітті німецько-британський психолог Ганс Айзенк побудував модель особистості на двох осях — екстраверсія та нейротизм. 

Комбінації були надто схожими на давні темпераменти, пов’язані з теорією рідин:

  • холерик — високий нейротизм + екстраверсія;
  • меланхолік — високий нейротизм + інтроверсія;
  • сангвінік — низький нейротизм + екстраверсія;
  • флегматик — низький нейротизм + інтроверсія;

Сьогодні в психології за основу беруть так звану велику п’ятірку, яка описує п’ять основних вимірів особистості: відкритість, сумлінність, екстраверсію, доброзичливість і нейротизм. Але й у тут легко розпізнається відлуння стародавньої теорії. 

Unsplash

Щодо коректності поділів людей на типи досі ведуться суперечки. У реальності більшість з нас не може одностайно підходити під один варіант.

Але ми любимо розкласти все по поличках. Саме звідси з’являються тести на визначення типу особистості за Маєрсом-Бріггсом, гороскопи чи вікторини в соцмережах.  

І хоч наука стрімко розвивається, теорії про характери ще довго не зникнуть та цікавитимуть людей. 

Окрім типів характеру, люди часто класифікують себе за типами прив’язаності. Ми розповідали, якими вони бувають та що саме характеризують.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!