А ти знаєш свій? Які типи прив’язаності формуються у нас з дитинства і як впливають на стосунки

Психологи виділяють чотири основні “типи прив’язаності”, які формуються ще у дитинстві: безпечна, амбівалентна, уникаюча і тривожно-уникаюча. Саме від ставлення батьків до дитини залежить, як вона будуватиме стосунки зі своїм партнером чи партнеркою. Що таке теорія прив’язаності та як вона діє розповіли Psychology Today та Healthline., а ми поширюємо важливу інформацію далі.

Прив’язаність — це емоційний зв’язок, що розвивається між дитиною і батьками, і це механізм, за допомогою якого малюк задовольняє свої основні потреби.

Безпечна прив’язаність

В осіб із безпечним типом прив’язаності були батьки, на яких вони могли покластися.

Після дорослого віку вони не відчувають страху перед відмовою або надмірною близькістю у своїх стосунках.

Це люди, які відчувають себе комфортно, наближаючись до інших, і вірять, якщо їхня кохана людина чи найкращий друг заявить, що не піде нікуди, то це так і буде.

Люди із безпечним стилем прив’язаності зазвичай підтримують чесні, відкриті й рівноправні стосунки, де можна рости та розвиватися разом.

Амбівалентна прив’язаність

Люди з амбівалентною прив’язаністю мають схильність романтизувати любов, що дозволяє їм легше створювати фантазійні зв’язки, ніж базовані на реальності.

Такі особи можуть бути вимогливими, настирливими та нав’язливими. Вони часто надто аналізують ситуації й можуть переживати коливання настрою.

Люди з амбівалентною прив’язаністю бояться, що їх відкинуть або знехтують ними. Для зняття цього страху вони часто вдаються до нав’язливої поведінки, такої як безперервна комунікація або надмірна кількість повідомлень.

Цей тип прив’язаності часто характерний для людей, батьки яких часто були відсутніми через роботу або мали свої власні проблеми, такі як розлучення, втрата роботи, смерть одного з батьків, депресія тощо.

Люди з амбівалентною прив’язаністю також можуть відчувати привабливість до осіб з уникаючим стилем прив’язаності, оскільки це нагадує їм стосунки, які вони мали з батьками.

Уникаюча прив’язаність

Коли батьки не відповідають на потреби дитини, вона може перестати висловлювати їх, а замість цього стати надто самостійною.

У дорослому віці такі люди часто схильні до ізоляції, незалежності й можуть здаватись егоїстичними або холодними.

Люди з уникаючим стилем прив’язаності часто уникають близьких стосунків або проявляють емоційну відчуженість. 

Якщо в партнерських відносинах вони чують загрозу розриву, вони можуть замасковувати свої емоції й претендувати на байдужість. 

Тривожно-уникаюча прив’язаність

Особи з тривожною-уникаючим стилем прив’язаності бояться бути занадто близькими чи занадто віддаленими від своїх коханих.

У них існують дві потреби, що протирічать одна одній: належати (кохати та бути близькими до інших) і виживати (захищати себе).

Ці особи можуть бути непередбачуваними, і їх часто переповнюють емоції. Вони стикаються з серйозним внутрішнім конфліктом між бажанням близькості та відчуттям небезпеки.

Читати на тему

Усе залежить від твого вибору. Що таке співзалежність та чи справді такі стосунки токсичні

Психологиня розповіла про взаємозалежні стосунки та чи справді це погано.

Як дізнатися про свій стиль прив’язаності?

Для визначення свого стилю прив’язаності можна використовувати описані характеристики та аналізувати свою поведінку.

Також існують онлайн-тести англійською мовою, але найкраще звернутися до психолога.

Спеціаліст допоможе вивчити й проаналізувати вашу життєву історію та спілкування, а потім допоможе розв’язати проблеми, які можуть виникати.

Як залікувати старі рани та будувати здорові стосунки? 

Для того щоб будувати дійсно здорові стосунки, варто найперше дізнатися, який тип прив’язаності у тебе і працювати над зціленням своїх дитячих травм.

• Емпатія до себе

Дитячі травми відображаються у наших дорослих проблемах — в основному токсичних стосунках. Перший крок до зцілення полягає у радикальній емпатії до себе, замість того, щоб звинувачувати себе у неправильному виборі, почуттях чи помилках, необхідно побачити та відчути втрачену себе, ту людину, якою б ти стала (-в), якби тебе виховували інакше.

• Радикальні зміни

Якщо у дитинстві ти зазнавала (-в) фізичного чи словесного насилля, яке нанесло великої травми, то часто зцілення неможливе без радикальних змін життєвого сценарію. В деяких випадках бажано обмежити контакт чи й зовсім не спілкуватись із батьками-аб`юзерами.

• Медитації

Однією з цілей медитації є взаємодія з образами. Вона має приносити радість та заспокоювати тривожні почуття. 

До речі, раніше ми розповідали про ще один важливий стан — емоційну близькість. Читай, чим вона характерна.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.