Що таке самотність та як із нею жити — перед такими питаннями постає ледь не кожна людина у своєму житті. Та чи справді самотність — погана річ і як правильно боротися з нею?
Насправді почуття самотності — це про втрату зв’язку людини з кимось або чимось важливим. Автор книги Самотність — Вівек Мурті пояснює: ми всі, як вид, жили та розвивалися у спільнотах.
Людина еволюціонувала в зграї, а наодинці, до певного моменту історії, в неї були мізерні шанси вижити.
Серед людей було безпечніше та ефективніше, з’являлася змога не бути постійно напоготові й трохи видихнути, поки варту несе хтось інший.
Саме відчуття безпеки формується з відчуття того, що за тобою хтось іще є. Коли такий зв’язок розривається чи втрачається, сигнальна система реагує тривогою. В здоровому трактуванні вона підказує людині, що зв’язок варто поновити.
Люди досить слабко розуміють сигнали власної нервової системи, а звичні нав’язливі ідеї поновити дружбу, попросити про підтримку та любов розцінюються нами як слабкість. Виходить, що людина не йде назустріч своїм потребам, а навпаки — відчужується від них.
Вівек Мурті виокремлює три виміри самотності:
- емоційна — часто обмежується однією людиною, наприклад, партнером або партнеркою;
- реляційна — це родина, коло друзів, колектив;
- колективна — вона формує наше відчуття ідентичності в найширшому понятті цього слова.
За час війни мільйони людей зустрілися щонайменше з одним із вимірів самотності. Хтось втратив зв’язок із коханими, хтось — із сім’єю та колективом, а хтось, хто, наприклад, виїхав в інші міста — зустрівся з колективною самотністю. Це відбувається за ознакою мови, міркувань та переконань тощо.
Самотні люди часто тривожні, вони наче завжди напоготові й можуть здаватися злими. Це тому, що злість ховає їхній сором, провину та страх за самоту. Усі сили йдуть на утримання важких переживань, і на більш м’які та коректні форми взаємодії сил не залишається.
Нині кожен з нас веде боротьбу не лише з зовнішнім ворогом, але й з внутрішнім. І проблеми, з якими живе людина, навіть якщо вам вони здаються мізерними, реальні настільки ж, наскільки реальними є ваші великі проблеми. Тож зараз важливо бути добрими, особливо з тими, кого не знаєте та не розумієте.
А як діяти, якщо відчуваєш радість та щастя попри жахливі трагедії війни? Чи правильно це та як перестати себе картати за позитивні емоції, читай у матеріалі.
Підписуйся на Telegram Вікна-новини та читай найсвіжіші матеріали!