Знову проживаєш той жахливий день? Що таке синдром річниці та як собі допомогти

Богдана Макалюк журналістка сайту
Синдром річниці: що це таке, чому виникає та як впоратися

Ми завжди святкуємо різні річниці у житті: річниця шлюбу, дні народження, роки роботи успішного проекту тощо. Усі ці дати приносять нам радість, ми можемо бачити результат своєї роботи та радіти досвіду, який прожили.

На жаль, у нашому житті є річниці, які змушують сумувати. Вони посилюють нашу тривожність та збільшують рівень стресу. За кілька днів буде рік, як Росія здійснила повномасштабний наступ на Україну. Життя мільйонів українців змінилося назавжди. 

Зараз, коли в інформаційному просторі дедалі більше розмов про можливий новий наступ, провокації з боку Росії щодо символічної дати, ми підсвідомо можемо повертатися до пережитих подій. Ми можемо згадувати події першого дня наступу і знову посилювати свою тривожність та стрес. Психологиня Світлана Ройз розповіла про синдром річниці, що ми можемо відчувати та як з цим боротися.

Що таке синдром річниці

Синдром річниці можуть ще називати ефектом річниці. Це один зі складних етапів проживання травматичного досвіду.

— Ефект річниці відчувається, як повторне переживання того, що колись травмувало.

Ми знов і знов на всіх рівнях можемо програвати в пам’яті та відчувати те, що відбувалося.

Саме зараз у ці дні у нас може бути багато нагадувань, — пояснює психологиня.

Вона зазначає, що не всі можуть проживати цей синдром, і не обов’язково він буде гостро виражений. 

Світлана Ройз каже, що під час здорового проживання синдрому річниці минулі хвилювання зустрічаються з теперішнім. Тобто з теперішньою силою і здобутками, як інтегруються в досвід. 

— У практиці я слідкую за послідовністю часів, які використовує в мовленні співрозмовник: минуле — теперішнє — майбутнє, — каже психологиня.

“Це було. Це сталося з нами. Це насправді дуже складно. Я стільки всього пройшов(-ла) і проходжу. Я живу далі. З новою силою. У майбутньому я…”, — приклад роботи з часами.

На цьому етапі треба дозволити прийняти минуле та дозволити оплакати свої надії, те, що не вдалося. Треба вкорінитися у теперішньому та починати його відбудовувати, дивитися у майбутнє.

Симптоми синдрому річниці

Експертка каже, що ефект річниці може проявлятися у таких симптомах:

  • ми можемо плакати чи відчувати постійну готовність до сліз;
  • загострене почуття провини та думки про те, що ми могли зробити;
  • зміна інтересу до роботи, до того, що було важливе;
  • може відчуватися апатія, бажання усамітнитись;
  • відчуття, ніби все відбувається не з нами, ніби дивимось кіно;
  • прояви катастрофізації;
  • дратівливість;
  • нав’язливі думки;
  • флешбеки.

Світлана Ройз каже, що зараз у деяких людей може з’явитися бажання щось змінювати: піти з роботи, терміново піти на фронт, переїхати, змінити формат стосунків. 

Важливо не ухвалювати рішення про стосунки. Краще взагалі утриматись від важливих рішень, бо саме зараз ми не можемо критично оцінювати свої дії, — наголошує експертка.

Крім цього може мучити загострене почуття провини через те, що відчуваємо радість. За це можемо карати себе. Але радість — це енергія, яка нам зараз потрібна.

Що може допомогти при синдромі річниці

Психологиня каже, що треба щодня відмічати динаміку. Насамперед треба зрозуміти, що 24 лютого 2022 року минуло, зараз 2023 рік, і все інакше.

— Уявіть, що ми не повертаємося в ту ж саму точку. Ми зробили коло, як в русі спіралі. Ми проходимо над цією точкою. Ми вже інші. Дивитись в минуле коректніше і безпечніше із контакту з теперішнім. Нам потрібна усвідомлена уважність до свого тіла. До своїх потреб, — продовжує експертка.

Питання, які можуть допомогти відчути силу:

  • Хто є в колі твоєї підтримки?
  • Яка твоя особиста сила допомагала тобі в цей рік?
  • Що ти вважаєш своїми неочікуваними надбаннями?
  • З чим ти впорався(-лася) за цей рік?
  • На які свої цінності ти спирався(-лася)?

— Можна спробувати проговорити кілька разів вголос чи всередині себе фразу: “Я вибираю життя”. Звернути увагу на те, що пов’язано саме для нас з життєвістю — смак, аромат, звук, доторки, контакти.

Це особливо важливо, якщо поруч із нами діти. Бо ми для них провідники в життєвість та майбутнє, — каже Світлана.


Коли ми починаємо нервувати, треба заспокоїтися та випустити пар. Раніше ми розповідали про 12 технік, які допоможуть заспокоїтися.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!