Під час війни переважна більшість українців забула, що таке зона комфорту. Хтось залишився у своєму населеному пункті й пережив жахи окупації, хтось виїхав та поневірявся по чужих домівках, а хтось пішов на фронт.
Та за понад півроку вторгнення наше тіло та психіка як-не-як поступово адаптовується та формує нову “бульбашку”. Чи потрібно там залишатись, чи все ж таки вийти з неї?
Лікар-психіатр Спартак Суббота розповів українському актору Євгенію Яновичу у YouTube-проекті Подкаст терапія про зону комфорту та все, що з нею пов’язано.
Чи потрібно людині виходити із зони комфорту
Кандидат психологічних наук Спартак Суббота пояснює, що все залежить від того, які цілі має людина.
Наприклад, є люди, у яких є певні потреби. Але вони не можуть їх реалізувати, тому що не можуть вирости. Для певного зросту і розвитку їм необхідна зона комфорту.
Але лише на певний час: аби реабілітуватись, мати функції рекреації. Але після цього їм все одно потрібно буде виходити з зони комфорту, — каже психіатр.
Що вважати виходом з зони комфорту
Виявляється, це теж дуже індивідуально. Уяви, що для деяких людей вихід із зони комфорту — це комфорт. Тобто люди, які люблять екстрим, відчувають задоволення від постійного виходу із зони комфорту.
А тому коли екстриму немає, а є звичайні зручні умови — для них це некомфортно.
У деяких випадках ми використовуємо “експозиційну терапію”. Вона спрямована на те, щоб шляхом неприємних відчуттів, але систематичного зниження реакції на ці неприємні відчуття, людина адаптувалась.
Наприклад, якщо в людини фобія, то використовуємо цю терапію: людина постійно перебуває біля подразника, щоб знизити реакцію нервової системи на сам подразник, — каже Спартак.
Така терапія працює зі всіма людьми. Але поріг чутливості у кожного різний, тож потрібно правильно використовувати експозицію.
Для того, щоб нервова система адаптувалась до змін, подразник має бути не сильніший, ніж на шість-сім балів по десятибальній шкалі.
А якщо, наприклад, жінка, яка має клаустрофобію, зайнялась “самолікуванням” та одразу поїхала на ліфті та застрягла, то після цього страх лише посилиться.
Але для того, щоб поїхати ліфтом, їй потрібно було спочатку постояти поряд з ним. Потім уявити, що вона ним їде. Ще можна було побути в машині, але мати при цьому можливість з неї вийти самостійно, — наголошує лікар.
Загалом людина має зробити десять кроків для того, щоб пройти експозиційну терапію та вийти із зони комфорту.
Дивись повний випуск проекту Євгенія Яновича та Спартака Субботи Подкаст терапія.
Щоб вийти із зони комфорту, спершу потрібно про це подумати та поставити за мету. Читай, чому важливо мріяти під час війни та як це правильно робити, щоб отримати бажане.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!