Поруч з наступом на військовому фронті йде атака на психологічно-інформаційному. Часто люди несвідомо стають співучасниками ворога, поширюючи фейкові пости та сіючи паніку в соцмережах.
Детектор медіа зібрав вісім типів шкідливих дописів, які варто не писати й не читати свідомим українцям.
- “Правдива” інформація від сина тітки подруги мами на роботі: сьогодні у якомусь місті буде хімічна атака/наступ/бомбардування. Тікайте негайно звідти”.
Подібні меседжі широко поширюються на просторі інтернету, проте вони не мають ніякої користі, а лише створюють паніку в людей.
Усі, хто міг/хотів, уже виїхав або в дорозі. Ті, хто лишився, мають на це причини й не виїжджатимуть через твій пост. Проте це, звичайно, посилює моральну напругу, а отже, ворог досягає своєї цілі.
- “Ці безсоромні переселенці втекли та ще й просять якоїсь допомоги. Боягузи, хай вдовольняються тим, що не під обстрілами”.
У кожної людини свої мотиви виїхати з зони активних бойових дій. Ніхто ні перед ким не зобов’язаний виправдовуватися за це рішення.
Залишитися без грошей, майна, родини, їжі, житла у незнайомому місті/країні — дуже страшно. До того ж багато жінок виїхали самі з дитиною, поки їхні чоловіки залишилися у теробороні чи ЗСУ.
Ніколи не порівнюй чиєсь життя зі своїм та не добивай своїх же. Горе в нас єдине.
Фото: УНІАН
- “Десь там критична ситуація, просять про негайну допомогу. Я прочитав(-ла) про це допис, скопіював(-ла) його дослівно без вказання джерела, а ви далі робіть, що хочете, з цією інформацією”.
Це не допомога, а лише її видимість. Варто поширювати тільки ті прохання про допомогу, де ти особисто береш участь в організації / знаєш цих людей тощо.
Чужі пости можуть бути застарілими чи фейковими. Ти тільки забираєш час інших і засмічуєш інфопростір.
- “Біженці, ви що там робите у безпеці? Насолоджуєтеся життям? Допомагайте!”
Ніхто не повинен звітувати тобі, хто, що й у якому обсязі робить. Такі пости узагальнюють і демотивують волонтерів.
Багато з тих, хто був змушений виїхати, цілодобово збирають гуманітарну допомогу, організовують мітинги на підтримку України, працюють на інформаційному фронті тощо.
- Докори та хейт Зеленського.
Володимир Зеленський — президент і головнокомандувач армії України. У кого до нього є претензії, нехай почекають до перемоги. Сіяти розбрат у воєнні часи не потрібно.
- “Ситуація на фронті страшна, ми програємо, але від нас це поки що приховують”.
Як ти думаєш, хто запускає в інтернет такі качки? Мета цієї відвертої брехні — демотивувати людей та змусити припинити чинити опір окупантам.
Фото: Міністерство оборони України / Facebook
- Копіювання новини з якогось ЗМІ або телеграм-каналу без вказання джерела.
Коли ти щось постиш у себе на сторінці, ти і є джерелом інформації. Відповідальність за будь-яку інформацію, яку ти поширюєш у своїх соцмережах, — виключно на тобі.
- “Це від нас приховують”, “це таємна інформація”, “джерело у вищих колах по секрету повідомило”, “прості люди не здогадуються, але насправді…”
Якщо бачиш такі фрази в повідомленні, знай — це маніпуляція і дурні теорії змови.
У такій формі ворогу дуже легко вкинути будь-яку нісенітницю розгубленим людям, яких затопило інформацією, і які не мають мінімальних знань з інформаційної грамотності.
Фото: Unsplash
Як писати/поширювати пости
- Зрозумій, якого результату ти хочеш досягнути цим постом.
- Не поливай брудом своїх: зараз ворог у всіх спільний, а між собою розберемося після війни.
- Не сій паніку, страх і зневіру.
- Пиши лише про справжню актуальну потребу в допомозі.
- Перевіряй інформацію, бо інтернет кишить фейками.
- Пиши про свої почуття, підтримуй та шукай психологічну підтримку.
Якщо тебе мучать докори сумління за те, що ти нібито робиш недостатньо, читай поради психолога, як бути корисним під час війни.