Керівниця VoxCheck
Вікна разом з експерткою також розповідають, як бути медіаграмотним, не звертати увагу на пропаганду, а знати, як перевірити інформацію.
Поряд з реальною війною триває інформаційна війна. В ній бере участь кожен з нас.
Останнім часом соцмережами ширяться чутки, вирують фейки, дезінформація. Результат очевидний — паніка.
У сьогоденних інформаційних баталіях важливо все: від того, яку інформацію ми споживаємо, і до висловів на сторінках соціальних мереж. Це розкриває, наскільки ми сильні та грамотні “бійці”.
Тому час діставати з полиць свою найдієвішу зброю — медіаграмотність.
Тож як захиститися від інформаційних бомбардувань.
Питання медіаграмотності вже неодноразово висвітлювали, що призвело до неабиякого прориву у свідомості людей.
З’явились також повноцінні факт-чек ресурси, такі як VoxCheck. Вони займаються тим, що піддають інформацію аналітичній перевірці.
Ми звернулися до керівниці VoxCheck Світлани Сліпченко за порадами, як зробити своє існування в інформаційному просторі більш здоровим.
Зазвичай вони мають сторінки у Facebook, а деякі ще й у Telegram, Twitter та Instagram.
Як зрозуміти, де якісне медіа, а де ні?
Зробити вибір серед закордонних медіа допоможе ресурс Media Bias / Fact Check. Він оцінює як якість фактажу медіа, так і упередженість щодо політичних поглядів.
Фейкові новини впливають на наші емоції. Вони здатні викликати й підживлювати страх, обурення, гнів. Є й такі, що викликають радість і оспівують мрії.
Які з них небезпечніші?
Кілька класичних прикладів:
“Новина” з’явилася кілька років тому у сатиричному виданні UaReview.
Цей жарт вже неодноразово спростовували, але емоції гніву та невдоволення з року в рік “оживляють” його.
Такий кейс можна назвати “позитивним фейком”, і він несе більшу загрозу.
Одного разу вас спіймають на чомусь “позитивному”, коли у вас відключиться критичне мислення та уважність. Наступного разу — на фейку, який реально може нашкодити.
Одного разу вас спіймають на чомусь “позитивному”, коли у вас відключиться критичне мислення та уважність.
Наступного разу — на фейку, який реально може нашкодити.
На перший погляд, нічого страшного, це ж позитивний фейк і яка сильна ідея!
Ні, так це не працює. Медіаграмотність передбачає, що фейк є фейк.
Паніка — це своєрідна внутрішня дестабілізація, нею легко скористатися.
В соцмережах вона активно процвітає завдяки фейкам та дезінформації.
Тільки у твоїй сфері впливу продовжувати або зупинити ланцюжкову реакцію.
Все, що ти чуєш і бачиш у соціальних мережах — суб’єктивне. Тому варто вмикати медіаграмотність і піддавати сумніву всю інформацію.
Адже інгредієнтів для інформаційної вибухівки чимало. Всі вони отруюють простір, насамперед твій.
Ось кілька порад, як її знешкодити:
У всіх є упередження, найбільш поширене — підтверджувальне.
Через цю логічну хибу ми схильні більше довіряти тим новинам, які відповідають нашим уподобанням та баченню.
Світлана розповіла, що у нас є схильність пов’язувати причинно-наслідковим зв’язком речі, які між собою ніяк не пов’язані.
Частково через це виникають деякі конспірологічні теорії.
Наприклад, про пандемію коронавірусу було давно відомо через згадку про неї у численних фільмах, мультфільмах та серіалах.
Очевидно, що художня вигадка і реальна пандемія ніяк не пов’язані між собою.
Проси у людини посилання на статтю чи пост, де вона отримала інформацію.
Якщо такого джерела немає, то це перша ознака фейку.
Якщо першоджерело є, намагайся знайти подібну інформацію. Щонайменше в трьох інших незалежних медіа з “білого списку” або в таких, яким ти довіряєш.
Ймовірно, у твоєму інформаційному середовищі є експерти, блогери та лідери думок.
Вони часто дають оцінку поточним подіям і новинам, доповнюючи їх власною думкою та прогнозами.
Важливо, щоб експерт мав ім’я та прізвище, відповідну посаду й освіту, щоб дати вичерпний коментар.
А для кращого розуміння ситуації керівниця VoxCheck пропонує прочитати кілька експертних думок замість однієї.
Частина людей лише видають себе за експертів. Про них можна почитати у базі псевдоекспертів від Texty.org.
Якщо ти знешкодив бомбу і відшукав правду, то сміливо поділися цим з інформаційною бульбашкою.
Найкраща протидія фейкам — їх розкриття. Ось як лікує медіаграмотність.
Такі дії допоможуть вгамувати резонанс і відновити баланс.
Люди почнуть ділитись медіакритичним антидотом, що знизить паніку і покращить соціальні настрої.
Не треба багато зусиль, щоб впровадити медіаграмотність у життя. Достатньо бути відповідальним.
Соціальні мережі — це простір, де всі ми можемо висловитися й поділитися баченням, власними думками, емоціями.
Проте для твого екологічного перебування у світі інформації дуже важливо навчитись фільтрувати те, що ти вживаєш, і те, що поширюєш.
Щоб отримати звання медіаграмотного, дотримуйся простих правил відповідального користувача:
Головне правило: сім разів перевір — один раз пошир.
2018 року сатиричне видання Science Post опублікувало “новину” про те, що 70% користувачів Facebook ніколи не читають новини далі заголовку.
Ситуація іронічна, а дослідження реальні…
Наприклад, дослідження, проведене Колумбійським університетом, показало, що майже на 60% посилань, поширених у Twitter, ніколи не клацали.
Фактично користувачі Twitter не читали ці новини далі заголовку до поширення.
Читай весь текст, а не лише заголовок.
Інакше, як каже керівниця VoxCheck, тебе можуть спіймати на клікбейті, за яким стоїть фейк або взагалі немає жодної новини.
Безпека понад усе. Як інформаційна, так і фізична. Так, всі ми втомились, але закликаємо не ігнорувати сигнал сирени, а завжди прямувати у своє укриття.
А раніше ми розповідали, що робити під час вибухів поряд з вами. Бережіть себе!