Фото Unsplash Вікна разом з експерткою також розповідають, як бути медіаграмотним, не звертати увагу на пропаганду, а знати, як перевірити інформацію. Поряд з реальною війною триває інформаційна війна. В ній бере участь кожен з нас. Останнім часом соцмережами ширяться чутки, вирують фейки, дезінформація. Результат очевидний — паніка. У сьогоденних інформаційних баталіях важливо все: від того, яку інформацію ми споживаємо, і до висловів на сторінках соціальних мереж. Це розкриває, наскільки ми сильні та грамотні “бійці”. Тому час діставати з полиць свою найдієвішу зброю — медіаграмотність. Тож як захиститися від інформаційних бомбардувань. Як не потрапити на гачок фейків? Питання медіаграмотності вже неодноразово висвітлювали, що призвело до неабиякого прориву у свідомості людей. З’явились також повноцінні факт-чек ресурси, такі як VoxCheck. Вони займаються тим, що піддають інформацію аналітичній перевірці. Ми звернулися до керівниці VoxCheck Світлани Сліпченко за порадами, як зробити своє існування в інформаційному просторі більш здоровим. Додайте до переліку новинних джерел офіційні ресурси Міністерство Парламент Уряд Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП РНБО Центр протидії дезінформації при РНБО Національна служба здоров’я Центр громадського здоров’я Зазвичай вони мають сторінки у Facebook, а деякі ще й у Telegram, Twitter та Instagram. Оберіть для себе кілька медіа, які мають найвищу якість фактів та дотримуються журналістських стандартів Як зрозуміти, де якісне медіа, а де ні? Так, наприклад, існує “білий список” ЗМІ від Інституту масової інформації. Також може допомогти медійна екосистема від проекту DataVox. Зробити вибір серед закордонних медіа допоможе ресурс Media Bias / Fact Check. Він оцінює як якість фактажу медіа, так і упередженість щодо політичних поглядів. Залишайте голову холодною Фейкові новини впливають на наші емоції. Вони здатні викликати й підживлювати страх, обурення, гнів. Є й такі, що викликають радість і оспівують мрії. Які з них небезпечніші? Кілька класичних прикладів: Багаторічний фейк про те, що Укрзалізниця зробила туалети платними. “Новина” з’явилася кілька років тому у сатиричному виданні UaReview. Цей жарт вже неодноразово спростовували, але емоції гніву та невдоволення з року в рік “оживляють” його. Фейк про те, що ООН визнала гімн України найкрасивішим у світі. Вже шість років у мережі. Такий кейс можна назвати “позитивним фейком”, і він несе більшу загрозу. Одного разу вас спіймають на чомусь “позитивному”, коли у вас відключиться критичне мислення та уважність. Наступного разу — на фейку, який реально може нашкодити. На перший погляд, нічого страшного, це ж позитивний фейк і яка сильна ідея! Ні, так це не працює. Медіаграмотність передбачає, що фейк є фейк. Медіагігієна у соціальних мережах — ліки проти паніки Паніка — це своєрідна внутрішня дестабілізація, нею легко скористатися. В соцмережах вона активно процвітає завдяки фейкам та дезінформації. Тільки у твоїй сфері впливу продовжувати або зупинити ланцюжкову реакцію. Читати на тему ”Як поводитись у стресовій ситуації та опанувати себе?” Все, що ти чуєш і бачиш у соціальних мережах — суб’єктивне. Тому варто вмикати медіаграмотність і піддавати сумніву всю інформацію. Адже інгредієнтів для інформаційної вибухівки чимало. Всі вони отруюють простір, насамперед твій. Ось кілька порад, як її знешкодити: Не все, що подобається — правда. У всіх є упередження, найбільш поширене — підтверджувальне. Через цю логічну хибу ми схильні більше довіряти тим новинам, які відповідають нашим уподобанням та баченню. Світлана розповіла, що у нас є схильність пов’язувати причинно-наслідковим зв’язком речі, які між собою ніяк не пов’язані. Частково через це виникають деякі конспірологічні теорії. Наприклад, про пандемію коронавірусу було давно відомо через згадку про неї у численних фільмах, мультфільмах та серіалах. Очевидно, що художня вигадка і реальна пандемія ніяк не пов’язані між собою. Шукай першоджерело. Проси у людини посилання на статтю чи пост, де вона отримала інформацію. Якщо такого джерела немає, то це перша ознака фейку. Якщо першоджерело є, намагайся знайти подібну інформацію. Щонайменше в трьох інших незалежних медіа з “білого списку” або в таких, яким ти довіряєш. Не всі експерти мають рацію. Відділяй факти від думок. Ймовірно, у твоєму інформаційному середовищі є експерти, блогери та лідери думок. Вони часто дають оцінку поточним подіям і новинам, доповнюючи їх власною думкою та прогнозами. Важливо, щоб експерт мав ім’я та прізвище, відповідну посаду й освіту, щоб дати вичерпний коментар. А для кращого розуміння ситуації керівниця VoxCheck пропонує прочитати кілька експертних думок замість однієї. Частина людей лише видають себе за експертів. Про них можна почитати у базі псевдоекспертів від Texty.org. Якщо ти знешкодив бомбу і відшукав правду, то сміливо поділися цим з інформаційною бульбашкою. Найкраща протидія фейкам — їх розкриття. Ось як лікує медіаграмотність. Такі дії допоможуть вгамувати резонанс і відновити баланс. Люди почнуть ділитись медіакритичним антидотом, що знизить паніку і покращить соціальні настрої. Соціальна відповідальність стосується кожного: від великих медіа до всіх, хто має соціальні мережі. Не треба багато зусиль, щоб впровадити медіаграмотність у життя. Достатньо бути відповідальним. Соціальні мережі — це простір, де всі ми можемо висловитися й поділитися баченням, власними думками, емоціями. Проте для твого екологічного перебування у світі інформації дуже важливо навчитись фільтрувати те, що ти вживаєш, і те, що поширюєш. Щоб отримати звання медіаграмотного, дотримуйся простих правил відповідального користувача: Головне правило: сім разів перевір — один раз пошир. Читай далі заголовку, перед тим як поширювати щось. 2018 року сатиричне видання Science Post опублікувало “новину” про те, що 70% користувачів Facebook ніколи не читають новини далі заголовку. Ситуація іронічна, а дослідження реальні… Наприклад, дослідження, проведене Колумбійським університетом, показало, що майже на 60% посилань, поширених у Twitter, ніколи не клацали. Фактично користувачі Twitter не читали ці новини далі заголовку до поширення. Читай весь текст, а не лише заголовок. Інакше, як каже керівниця VoxCheck, тебе можуть спіймати на клікбейті, за яким стоїть фейк або взагалі немає жодної новини. Не будуй теорій. Керуйся фактами. Не будь заручником власних упереджень. Не нагнітай паніку. Безпека понад усе. Як інформаційна, так і фізична. Так, всі ми втомились, але закликаємо не ігнорувати сигнал сирени, а завжди прямувати у своє укриття. А раніше ми розповідали, що робити під час вибухів поряд з вами. Бережіть себе! Теги: Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter