Багато українців нині відчувають провину через те, що нібито мало роблять і не допомагають країні боротися з агресором. Психолог Андрій Жельветро розповів, як бути ефективним у часи війни, а ще — поділився роздумами, як і навіщо розмовляти з росіянами.
Відчуття провини — це наш внутрішній ворог, який робить нас слабкими й це дуже вигідно нашому реальному ворогу — Росії. Тому зараз не час накручувати себе, скаржитися, жалітися.
Потрібно бути не емоційними, а ефективними у себе на місцях і в містах, де ви зараз знаходитеся.
Ефективними можна бути на трьох рівнях:
Нам зараз потрібні люди з холодним розумом, з ясним розумом.
Якщо є можливість — допомагати на місцях. Сам Андрій Жельветро перебуває під Києвом і допомагає на блокпостах, розвозить їжу, інформує людей про те, що в магазин привезли хліб або інші продукти.
Тобто, ви можете допомагати фізично чи психологічно людям навколо.
Якщо в мене є зброя, я можу вплинути на одного, двох, трьох людей. Але зараз слово — це дуже велика зброя, потужна, якою ми можемо впливати на десятки й сотні людей.
Нам дуже потрібно зараз впливати на думки людей з інших країн, щоб вони нас підтримували, зокрема і на росіян.
Писати росіянам “ви горітимете в пеклі”— неефективно. Коли ми їх проклинаємо, це не працює, жодним чином не діє на звичайного мешканця Росії, бо це емоція.
Ми повинні доносити думку, якусь ідею росіянам. Найпростіша ідея — це виходити на мітинги.
Так, нам боляче, ми відчуваємо ненависть і лють, але ми можемо впливати на ситуацію в Росії своїми дописами.
Андрій Жельветро посилається на соціологію, яка каже: якщо ми вплинемо хоча б на 8% людей в іншій країні, наприклад в Росії й вони почнуть виходити, то ці маси будуть розхитувати державний човен.
Нам потрібно повпливати на розум 8% людей. Завдяки ідеям, а не прокльонам.
Раніше ми розповідали, що таке психологія воєнного часу та як вона працює. Зокрема, говорили і про те, що коливання настрою — це цілком нормальне явище в умовах війни.