У непрості часи кожен із нас переживає цілу гаму почуттів і час від часу питається, а чи це нормально? Так, цілком нормально відчувати часом суперечливі емоції, коли у твоїй країні війна. Це може бути смуток, відчай, паніка, заперечення або ж навпаки наснага, ейфорія, збудження.
Коли стається щось дуже неочікуване і жахливе, людина спершу переживає шок і працює наче на автоматі за програмою виживання. Планування обмежене до кількох годин.
Згодом повертаються базові емоції. Українці показали перехід від шоку до ейфорії від того, що країна вистояла у перші години та дні. Це засвідчує силу нашого психічного ресурсу.
Утім, стан ейфорії дуже енергозатратний для організму. Тож на зміну ейфорії можуть прийти тривога, депресія, відчай.
Просто запам’ятайте: коливання настрою — це нормально.
Під час ейфорії усі відчули єднання, ніби на якийсь час ми перетворилися на один організм. Кожен став іншому близьким родичем. Так відбувається коли емоції синхронізуються.
Однак річ у тім, що синхронізуватися можуть будь-які емоції, навіть негативні. І зараз багато українців можуть відчувати провину за те, що вони не на передовій, хоча бойового досвіду не мають.
Військові зараз не відчувають проблем з ідентичністю, вони чітко знають, де потрібні і які завдання мають. А от у цивільних все складніше, адже їм складно знайти свою функцію, роль, завдання.
Провину відчувають усі, хто не відчуває безпосередній страх.
Важливо розуміти, що зараз немає неважливої роботи чи неважливих людей. Кожен вклад по крихті веде нас до перемоги.
Найкращий засіб від атаки на ідентичність – чітко знати свої сильні сторони й визначити свій сектор “оборони”: поширювати інформацію, підбадьорювати, варити для клієнтів каву, дякувати, малювати меми, волонтерити.
Кожен зараз є важливою клітиною в тілі. Кожен має функцію.
Багато українців аби захистити психіку живуть очікуванням того, що війна скінчиться швидко. Та нехай краще перемога стане для нас несподіванкою та шоком, ніж очікування швидкого завершення війни приведе до відчаю.
Підготуйте себе до найгіршого — уявіть на кілька хвилин, що це сталося; уявіть свої емоції, підберіть для цього слова та опис.
Подолавши провину і надмірні очікування, можна починати жити далі. Тож найкраща порада:
Заведіть собі традиції та не цурайтеся рутини.
Це допоможе не збожеволіти й дочекатися дня перемоги, а він обов’язково буде!
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як заспокоїтися та жити далі у непростий час.