Після останніх російських атак у Києві виникли перебої з роботою інтернету. Під удар потрапила цифрова інфраструктура столиці та мережеве обладнання. Через пошкодження частини об’єктів проблеми зі зв’язком відчули тисячі користувачів.
На тлі цього дедалі частіше можна почути про дата-центри Києва, але далеко не всі розуміють, що саме ховається за цим поняттям. Пояснюємо, для чого вони потрібні та які наслідки можуть мати удари по таких об’єктах.
Дата-центр: що це таке та що там розташовано
Дата-центр — це спеціально обладнане приміщення або комплекс, де розміщують сервери та мережеве обладнання. Сервери зберігають, обробляють і передають великі обсяги інформації, необхідної для роботи сайтів, застосунків, онлайн-сервісів та цифрових систем.
Якщо пояснити зовсім просто, то дата-центр — це великий захищений будинок для серверів.
Але всередині є не лише серверні стійки. Для стабільної роботи обладнання потрібні потужні системи охолодження, резервне електроживлення, генератори, системи пожежогасіння, контроль доступу та канали зв’язку. Саме тому — це складний інфраструктурний об’єкт, який має працювати цілодобово.
У таких центрах можуть розміщуватися сервери інтернет-провайдерів, банків, державних установ, бізнесу, онлайн-сервісів та інших компаній.
Організації можуть встановлювати власне обладнання або орендувати серверні потужності. Це дозволяє їм не створювати окреме приміщення з дорогими системами охолодження, резервного живлення та безпеки.
Для звичайного користувача робота дата-центру зазвичай непомітна. Людина відкриває сайт, заходить у банківський застосунок чи користується месенджером, не замислюючись, що за цим стоїть ціла мережа серверів та комунікацій.
Скільки дата-центрів у Києві
Точно порахувати їх кількість непросто: різні галузеві каталоги включають до списків не однакові об’єкти. Одні враховують лише повноцінні комерційні ЦОД, інші також мережеві майданчики та серверні вузли.
За даними Data Center Map, у Києві та найближчій агломерації зараз зазначені 24 дата-центри. Інший галузевий каталог — Data Center Watch — нараховує 19 об’єктів від 16 операторів.
Серед відомих дата-центрів Києва та операторів можна виділити:
- De Novo — один із найбільших ЦОД в Україні. Центр працює за рівнем надійності Tier III, має модульну структуру та місткість 360 шафомісць;
- GigaCenter — комерційний дата-центр у Києві, побудований відповідно до вимог Tier III. Оператор заявляє про два незалежні електровводи та три дизель-генератори;
- PARKOVYI Data Center — дата-центр у Києві, який Data Center Map відносить до об’єктів рівня Tier III. Водночас його профіль у каталозі наразі позначений як архівний, тому актуальний статус цього майданчика варто уточнювати окремо;
- Wnet — оператор має кілька дата-центрів у Києві. Зокрема, один із майданчиків має 40 стійок і два незалежні вводи живлення;
- Cosmonova — оператор дата-центру рівня Tier III, який також фігурує у галузевих каталогах київських ЦОД;
- Серед інших майданчиків у каталогах згадуються DataGroup, Colocall, NewTelco, Volia, BeMobile, United DC, Xentime, Freehost та інші оператори.
Атаки на дата-центри у Києві: що відомо
Росія почала обстрілювати дати-центри від 23 вересня. В той день через атаку на кілька дата-центрів у різних районах столиці були перебої у роботі провайдерів Utel і “Павутина”, інтернет-систем мережі магазинів “Книгар”.
Через пошкодження інфраструктури в окремих районах столиці виникали проблеми з доступом до інтернету. За даними, які наводилися після перших ударів, перебої зачепили близько 100 тисяч домогосподарств у Києві та області.
Потім, 25 вересня, російський удар пошкодив дата-центр телекомунікаційної компанії Data Group. Дані клієнтів вдалося зберегти, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків.
Того ж дня про пошкодження свого дата-центру повідомила і Cosmonova. У компанії зазначили, що через удар була пошкоджена опорна мережа, через що частина клієнтів могла мати перебої з інтернетом. Дані користувачів вдалося зберегти завдяки географічному резервуванню, а сервіси продовжили працювати з резервних майданчиків.
Втім, 26 вересня Cosmonova зазнала повторного удару. Після нього компанія повідомила про масштабні руйнування та заявила, що дата-центр більше не працюватиме. Фахівці почали переносити й відновлювати сервіси на резервних майданчиках.
Серед компаній, які також повідомляли про пошкодження або знищення обладнання, — MiroHost, Cityhost, Etherlink, UTELS, Crazy Network.
Які саме наслідки можуть мати російські атаки на дата-центри для звичайних користувачів, залежить від того, яке обладнання пошкоджене та наскільки важливим був конкретний об’єкт для мережі.
Атаки на дата-центри: які наслідки можуть бути від ударів Росії
Серед можливих наслідків — тимчасові перебої з інтернетом, зниження швидкості, проблеми з доступом до окремих сайтів і сервісів, а також триваліше відновлення зв’язку.
Експертка з енергетичної та AI-інфраструктури, лідерка громадського руху Energy Nation Анна Бон в коментарі УНІАН, пояснила, що повністю відключити український інтернет значно складніше, ніж створити проблеми з його роботою.
Чи можуть нам справді просто вимкнути інтернет? Навряд. Повністю вимкнути український інтернет надзвичайно складно. Зробити його повільнішим, дорожчим і менш стабільним, на жаль, значно простіше.
За її словами, інтернет можна порівняти з мережею доріг: якщо один маршрут пошкоджений, трафік можна спрямувати іншим шляхом. Але якщо одночасно виходять із ладу кілька важливих вузлів, навантаження на інші ділянки мережі збільшується.
За словами Анни Бон, значення дата-центрів уже давно не обмежується лише зберіганням даних сайтів:
Ми довго сприймали дата-центри як “нерухомість для айтішників”. Насправді це вже критична інфраструктура держави.
У дата-центрах можуть працювати системи, від яких залежать банки, бізнес, державні сервіси та телекомунікації.
Окреме значення вони мають для розвитку штучного інтелекту, адже сучасні AI-системи потребують великих обчислювальних потужностей, електроенергії та стабільного мережевого підключення.
Експертка наголошує, що цифрова інфраструктура потребує не лише фізичного захисту, а й резервування:
Нам потрібна інша модель: власна українська інфраструктура плюс географічно рознесений резерв.
Водночас, за її словами, самого захищеного приміщення недостатньо:
Бетон захищає будівлю, а не мережу. Навіть найглибший бункер не допоможе, якщо до нього веде одна оптична траса і одна лінія живлення.
Саме тому для стійкої роботи дата-центрів важливі резервні канали зв’язку, незалежні джерела живлення та можливість швидко перенести роботу на інший майданчик.
Тож, атаки на дата-центри у Києві — це не лише проблема окремих IT-компаній. Пошкодження серверного та мережевого обладнання може позначатися на роботі інтернету, онлайн-сервісів і бізнесу.
Нагадаємо, радник президента з технологічних питань Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, що розподілена система інтернет-каналів не дасть залишити без мережі всю країну.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!