За 13 місяців повномасштабного вторгнення ворог не змінює свою тактику агресивного терору та не жаліє абсолютно нікого. Зараз під окупацією тисячі квадратних кілометрів української землі.
На цих територіях росіяни роблять що заманеться, зокрема й беруть людей у полон.
Про те, як не потрапити до полону, розповів стрілець-гранатометник 241-ї окремої бригади ТрО ЗСУ та журналіст Євген Шибалов.
Євген провів у російському полоні сім місяців і один день. На Новий рік чоловіка обміняли, і він повернувся додому.
Перебуваючи у в’язницях, він разом з іншими полоненими обмінювалися історіями того, як потрапили туди. Чоловік каже: кожна історія унікальна та сповнена драматичних поворотів долі.
Однак у сповідях побратимів є й багато спільного. Обставини, за яких солдати опиняються в ув’язненні, типові й повторювані.
Тоді Євген почав роздумувати над тим, що можна робити, щоб уникнути полону.
Як не потрапити в полон: поради
Знай місцевість
Через незнання місцевості під час спроби самостійно вийти з оточення або організовано відійти потрапляють у полон окремі солдати, групи й навіть цілі підрозділи.
Євген розповідає, що командири часто приховують місце призначення від солдатів або оголошують цю інформацію уже в дорозі, коли у всіх вимкнені телефони.
Я розумію, що так наші командири намагаються зберегти таємницю під час руху підрозділів. Тому навряд чи цю процедуру змінять.
Чоловік радить трішки її змінити. За два дні до виїзду можна відпустити військовослужбовців додому, після чого зібрати на базі, наказати вимкнути телефони та вивчати мапу місцевості, щоб кожен солдат міг орієнтуватися у місці, де перебуває, і які населені пункти та дороги поруч.
Якщо втратив зв’язок — відходь
Євген Шибалов розповідає про цю пораду на власному прикладі. Офіцер підрозділу, до якого вони були прикомандировані, віддав наказ на збір усіх рацій. Їх потрібно було переналаштувати. У цей момент почався штурм.
Фото: Unspalsh
Було вирішено відправити сержанта на усі позиції, щоб він повідомив про наказ на відхід. Він обійшов частину позицій і зник. Доля його й досі невідома.
Вийшла ситуація, коли частина війська відійшла, а інша, в якій був Євген, продовжувала утримувати позицію і опинилася в повному оточенні.
Тому чоловік пропонує встановити правило: втратив зв’язок — самостійний відхід від позицій на точку збору.
Оскільки зараз ніякого протоколу дій на випадок втрати зв’язку до солдатів не доводять.
Роби розвідку на нових позиціях
Часто командири свідомо чи ні дезінформують солдатів, кажучи, що вони перебувають на другій – третій лінії оборони, коли ж насправді — на нулі.
Можливо, це відбувається через швидку зміну інформації. Поки дані доходять до передової, вони встигають застаріти.
Тому Євген радить вивчати усе самостійно і робити додаткову розвідку, щоб не вскочити у халепу.
Регулярно стається ситуація, коли командир отримує наказ зайняти позиції і відправляє бійців у вказане місце без попередньої розвідки.
Щоб такого не було, військовий радить спочатку відправляти у розвідку дрон чи наземну розвідку. В найгіршому випадку це призведе до втрати дрона чи двох – трьох людей. А інакше можна втратити всіх.
Що робити, якщо завдання йде не по плану
Скажімо, підрозділ отримує типове для піхоти завдання — зайняти позиції, міцно їх утримувати і стійко обороняти.
Та одразу треба проговорити умови, за яких виконання завдання припиняється і здійснюється відхід.
Євген радить переривати бойові завдання за таких причин:
- Втрата зв’язку.
- Атака засобами, для яких немає адекватної протидії.
Чоловік зазначає, що цей список можна змінювати та редагувати, та головне: віддаючи наказ, потрібно відразу проговорювати й умови припинення його виконання.
Це допоможе солдатам не діяти інстинктивно і продовжувати дотримуватися протоколів за будь-яких непередбачуваних обставин.
Та навіть дотримання цих рекомендацій не убезпечить повністю від полону. Тому радимо прочитати, як треба поводитися у полоні.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!