Фельдшерка 122 ОБр ТрО та депутатка Подільської міської ради Одеської області Вероніка Паліту розповіла, як мобілізують депутатів, чи допомагає громада війську та про адаптацію ветеранів у цивільному житті.
У війську не вистачає медиків: Вероніка Паліту про потреби ЗСУ
До посади фельдшерки Вероніка була бойовою медикинею. Коли її мобілізували, вона отримала звання солдата, пройшла кілька підвищень кваліфікації, їй хотілося отримати досвід. Почала рости й навчати побратимів.
— 21 квітня 2022 року мені прийшла повістка, бо я медик. На той час була велика потреба в медичних працівниках. Зрозуміло, що десь трохи боялася, хотілося бути справді ефективною.
Першим, що я зробила — пішла вчитися, на всі можливі курси. Обмін досвідом, спілкування з іншими бригадами, до війни я волонтерила, тому в мене багато знайомих-військових.
Вероніка каже, в перші місяці повномасштабної війни забезпечення було дуже мало. А турнікети можна було бачити лише в інтернеті. Їх постачали тільки волонтери. Масштабне забезпечення аптечками почалося з серпня.
Вероніка навчила кожного зі свого батальйону бути обізнаним у тактичній медицині. Кожен має вміти надати допомогу собі сам. Жінка каже, одного разу їй зателефонував військовий, якого вона навчила, і розповів, що врятував собі життя, бо зміг накласти турнікет.
Як допомагає громада війську
— Завдяки тому, що я депутатка, можу спростити процедуру надання рапортів та звернень. Адже кожне звернення має пройти кілька атестацій — чи воно доцільне, чи відповідає кошторис потребам тощо.
Тому для підрозділу Вероніки інколи вдається швидше отримати та пояснити, для чого їм щось конкретне. Вероніка Паліту каже, важливо, аби більшість депутатів пішли у Збройні сили, тоді в них не виникатиме зайвих питань.
Як відбуватиметься адаптація ветеранів у цивільному житті
Вероніка каже, після війни ветерани почнуть масово повертатися до цивільного життя. І цивільні мають бути до цього готовими.
Вони повернуться травмовані, цивільні мають навчитися приймати ветеранів такими, як вони є. Дивитися на позитивні сторони. Це люди, які дали вам можливість прокинутися зранку і попити кави, — пояснює медикиня.
— Коли військові отримають зворотний зв’язок, що вони реально потрібні, що на них чекали, з часом цей конфлікт буде згладжений. Але вже зараз потрібно готувати спеціалістів і реабілітаційні центри. Їх не вистачає.
Психологічна допомога знадобиться кожному військовому, каже фельдшерка. ПТСР розвивається через шість місяців після стресової ситуації. Тобто стресові наслідки проявлятимуться у військових пізніше. Це будуть переживати родинами, адже не розумітимуть, що відбувається.
Тому родини військових уже зараз мають навчатися елементарної психології, як діяти в певних випадках і що казати. Військовим часто буває некомфортно вдома, адже вони звикли до стресу, і все здається інакшим і чужим.
Які потреби у прифронтової медицини зараз
Саме зараз медичній системі у війську не вистачає саме персоналу. Вероніка каже, їй хотілося б, аби військові медики та лікарі усвідомили свою потребу, повернулися з-за кордону та долучилися до допомоги.
Не вистачає у підрозділах медиків. На жаль, вони є пріоритетною ціллю для окупантів. Ані Женевська конвенція, ані Червоний Хрест їх не зупиняють. Вони працюють проти правил.
Російським окупантам легше вибити з ладу евакуаційну машину з медиками, яка може рятувати бійців, ніж цілитися в підрозділ. У росіян немає людських правил. Тому багато медиків просто бояться. Але навіть одна особа може врятувати тисячі людей, каже фельдшерка.
Раніше ми розповідали про військового, який почав свій шлях з Революції Гідності.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!