У підрозділах не вистачає медиків. Фельдшерка та депутатка про потреби війська та адаптацію ветеранів

Фельдшерка 122 ОБр ТрО та депутатка Подільської міської ради Одеської області Вероніка Паліту розповіла, як мобілізують депутатів, чи допомагає громада війську та про адаптацію ветеранів у цивільному житті.

У війську не вистачає медиків: Вероніка Паліту про потреби ЗСУ

До посади фельдшерки Вероніка була бойовою медикинею. Коли її мобілізували, вона отримала звання солдата, пройшла кілька підвищень кваліфікації, їй хотілося отримати досвід. Почала рости й навчати побратимів.

— 21 квітня 2022 року мені прийшла повістка, бо я медик. На той час була велика потреба в медичних працівниках. Зрозуміло, що десь трохи боялася, хотілося бути справді ефективною.

Першим, що я зробила — пішла вчитися, на всі можливі курси. Обмін досвідом, спілкування з іншими бригадами, до війни я волонтерила, тому в мене багато знайомих-військових.

Вероніка каже, в перші місяці повномасштабної війни забезпечення було дуже мало. А турнікети можна було бачити лише в інтернеті. Їх постачали тільки волонтери. Масштабне забезпечення аптечками почалося з серпня.

Вероніка навчила кожного зі свого батальйону бути обізнаним у тактичній медицині. Кожен має вміти надати допомогу собі сам. Жінка каже, одного разу їй зателефонував військовий, якого вона навчила, і розповів, що врятував собі життя, бо зміг накласти турнікет.

Як допомагає громада війську

— Завдяки тому, що я депутатка, можу спростити процедуру надання рапортів та звернень. Адже кожне звернення має пройти кілька атестацій — чи воно доцільне, чи відповідає кошторис потребам тощо.

Тому для підрозділу Вероніки інколи вдається швидше отримати та пояснити, для чого їм щось конкретне. Вероніка Паліту каже, важливо, аби більшість депутатів пішли у Збройні сили, тоді в них не виникатиме зайвих питань.

Читати на тему

Так боротися можуть тільки українці! Боєць Артану про звільнення вишок Бойка та оборону Зміїного

Читай, що розповів спецпризначенець про легендарні операції та свою роботу.

Як відбуватиметься адаптація ветеранів у цивільному житті

Вероніка каже, після війни ветерани почнуть масово повертатися до цивільного життя. І цивільні мають бути до цього готовими.

Вони повернуться травмовані, цивільні мають навчитися приймати ветеранів такими, як вони є. Дивитися на позитивні сторони. Це люди, які дали вам можливість прокинутися зранку і попити кави, — пояснює медикиня.

— Коли військові отримають зворотний зв’язок, що вони реально потрібні, що на них чекали, з часом цей конфлікт буде згладжений. Але вже зараз потрібно готувати спеціалістів і реабілітаційні центри. Їх не вистачає.

Психологічна допомога знадобиться кожному військовому, каже фельдшерка. ПТСР розвивається через шість місяців після стресової ситуації. Тобто стресові наслідки проявлятимуться у військових пізніше. Це будуть переживати родинами, адже не розумітимуть, що відбувається.

Тому родини військових уже зараз мають навчатися елементарної психології, як діяти в певних випадках і що казати. Військовим часто буває некомфортно вдома, адже вони звикли до стресу, і все здається інакшим і чужим.

Які потреби у прифронтової медицини зараз

Саме зараз медичній системі у війську не вистачає саме персоналу. Вероніка каже, їй хотілося б, аби військові медики та лікарі усвідомили свою потребу, повернулися з-за кордону та долучилися до допомоги.

Не вистачає у підрозділах медиків. На жаль, вони є пріоритетною ціллю для окупантів. Ані Женевська конвенція, ані Червоний Хрест їх не зупиняють. Вони працюють проти правил.

Російським окупантам легше вибити з ладу евакуаційну машину з медиками, яка може рятувати бійців, ніж цілитися в підрозділ. У росіян немає людських правил. Тому багато медиків просто бояться. Але навіть одна особа може врятувати тисячі людей, каже фельдшерка.

Раніше ми розповідали про військового, який почав свій шлях з Революції Гідності.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!