Росіяни діють проти всіх можливих правил: людських, гуманних, воєнних. Ще з квітня минулого року мати Аліни Капацини безпідставно перебуває в полоні окупантів.
Жінку не звільнили з сумнозвісної колонії №120 в Оленівці навіть після того, як дізналися, що у Віти Ганнич постійні напади через кісту головного мозку. Більш того, наглядачі заборонили передавати їй спеціальні препарати, які можуть послабити судомні напади.
— Часто мені сниться сон, де вона мені дзвонить і каже: “Алюсю!”. Вона мене завжди так називала. І хоч я розумію уві сні, що вона мені не може зателефонувати, все одно кажу: “Мама!” — “Так! Я їду додому”, — розповідає донька полоненої.
Але додому ніхто не їде, та й сам дім у селі Володимирівка Бахмутського району вже майже рік як окупований росіянами.
З початком обстрілів Аліна встигла втекти до Дніпра, а мати залишилася. Після процедури фільтрації жінку не звільнили. Окупанти говорили, що вона навідниця, потім уже в колонії почали вигадувати, що Віта снайперка.
Це при тому, що вона має довідку про інвалідність.
— Останній лист нам прийшов із Донецької юстиції, де написано, що до Ганнич Віти вони претензій не мають. Але за що її утримують, який орган її утримує — це не написано.
Просто вони написали: ми не маємо претензій до неї. Але чому вона там сидить — це незрозуміло.
Аліна впізнала мати на кадрах російського телебачення: на них полонених добровільно-примусово ведуть на так званий референдум.
Нещодавно Аліні повідомили, що її мати перевели до в’язниці в Маріуполь. Як добитися обміну Віти — і досі незрозуміло. Так само, як і невідомий її статус.
Експерт центру громадянських свобод Михайло Савва каже, що цивільні громадяни України, які були затримані окупаційною владою і військовополонені — це дві різні за правовим статусом групи людей.
— Військовополонених держава-окупант дійсно згідно з нормами міжнародного права може утримувати до закінчення війни. А з цивільним зовсім інша ситуація. Згідно з першим додатковим протоколом Женевської конвенції, держава-окупант зобов’язана звільнити цих людей, як тільки зникає причина, яка викликала затримання.
50-річному Володимиру Гнатовському дивом пощастило звільнитися з колонії в Оленівці. Він був волонтером, зник наприкінці березня, коли поїхав вивозити дітей, що помирали від зневоднення в підвалах Маріуполя. Разом із ним в полон потрапили близько 30 волонтерів.
Зараз він розповідає: якщо порівняти фільми про війну із самою війною — це різні речі.
Дивишся фільм про війну, як концтабори були, там спалювали людей. Тут теж вбивають. Але там давали нари, люди спали на них, а ми — на бетонній підлозі.
Українська правозахисна організація Центр громадянських свобод нарахувала близько 900 мирних жителів, захоплених Росією з початку війни, з них близько 600 досі перебувають під вартою.
Якщо твої близькі чи знайомі потрапили в таку ситуацію, варто негайно звертатися до необхідних служб! Що робити, якщо родич-військовослужбовець опинився в російському полоні, ми розповідали раніше.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!