Світ чує голоси українців — через соцмережі, мітинги, заяви, виступи, благодійні концерти та інші засоби масового зв’язку. Та чи чуємо ми тих, хто говорити може лише пошепки та через поодинокі коментарі у соцмережах?
Як живе окупований нині Херсон та його мешканці — про це розповідає новий проект журналістки Тетяни Висоцької Херсонські голоси.
Сьогоднішня історія про ветерана АТО, який допомагає іншим, щоб віддячити за допомогу собі. Вона справді вражає: до бійця зверталися з проблемами, які ніхто інший вирішити просто не наважився б.
Він — колишній правоохоронець та ветеран АТО. Зізнається: не про все може говорити, але саме колишні зв’язки допомогли стати на своє місце та допомогти іншим.
Говорити, чим конкретно займаюсь, не можу, якщо коротко — бороню країну від ворога.
Зверталися ті, хто залишився у безвиході
Кінець травня… дзвінок від побратима, потрібна допомога! Каже, до мене приходили орки додому, зо три десятки, оточили будинок, мене шукали. Дружина сказала, що чоловік на заробітках у Польщі. Пригрозили, що повернуться.
Дружина в паніці, оскільки у них донька 14 років. Що пережив мій побратим, годі й уявити… Я вирішив допомогти вивезти його родину.
Аня (ім‘я змінене), так звати дружину мого побратима, мені повідомила: транспорту, який може їх вивезти, не знайти. Її друзі бояться їхати разом з Анею. Я їх називаю “небезпечні друзі”. Але мені вдалося знайти авто. За годину воно стояло біля їхнього будинку.
За дві години вони були у певному місці. Їх зустрів мій товариш, староста іншого села. Перехід на підконтрольну сторону призначили на сьому ранку.
Наступного дня ми здійснили перехід через річку Дніпро до селища N Дніпропетровської області.
Аня дуже переймалася через дітей, бо за тиждень до цього рашисти обстріляли човен із людьми, були жертви й поранені. Однак прибувши на місце, їх чекали волонтери, які доправили родину до Кривого Рогу, а звідти вже до Львова.
Аня зараз волонтерка при одній із церков, допомагає таким, як вона.
Допомагав, аби віддячити
— Так само допоміг перевезти молоду жінку з немовлям, чотири місяці дитинці. Місяць тому її чоловік загинув у Луганській області… Я відмовився від грошей, які вона мені пропонувала.
І жінка спитала, чому я відмовляюсь: тому, що мені багато людей допомогли врятувати дружину! Я допомагаю іншим, щоб віддячити за допомогу мені.
Два роки ми боролися з підступним раком молочних залоз, а остання хімія була 23 лютого! Ми встигли! Нещодавно жінка пройшла обстеження — вона здорова. Оговтується і зміцнює підірване здоров‘я.
Тепер у мене лише один фронт, і тут ми теж переможемо!
Раніше ми розповідали тобі про першу героїню проекту Херсонські голоси — жінку, котра заявляє про свою позицію в окупованому Херсоні.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!