У своїх соцмережах ведуча Вікна-новини на СТБ Тетяна Висоцька започаткувала рубрику Херсонські голоси: у ній вона розказуватиме історії українців із Херсона, які їй надсилають в особисті повідомлення.
— Я вирішила мінімально втручатися в розповіді людей, бо так краще відчуваються почуття й емоції, — зазначила ведуча.
Вона повідомила, що це буде цикл оповідей про її земляків. Щоб люди на окупованих територіях не почувалися покинутими, а їхні історії й сподівання звучали серед інших українців уголос.
Тетяна Висоцька
Тож ведуча вже поділилася першої історією українки з окупованого Херсона.
Історії конфіденційні, тому ми не називаємо ім’я жінки.
— Ранок 24 лютого — це був шок. Наче страшний сон, танки їдуть моєю вулицею повз вікна. Я навіть не відійшла від шибки, так заціпило, коли побачила, що один із них стріляє в будинок навпроти й там вибухає, — пригадує жителька Херсона.
Увечері її чоловік-далекобійник мав вирушати в рейс, проте почалися дні закупівель продуктів.
— Два тижні він бігав усе скуповував мішками й м‘ясо кілограмами, а я не виходила з дому й нічого не їла.
Була якась апатія, навіть страху не було. Була якась гидливість і відчуття бруду. Потім я зрозуміла, що досить сидіти, треба щось робити.
Ілюстративне фото
— Почали згадувати, що вміємо краще за все, зайнялися копченостями й домашніми ковбасами. Так ми потрапили на ринок. Було приємно, коли людям подобалися наші “вкусняхи”. Потім стало спекотно і я вирішила змінити товар. Думала, чого немає на ринку — першої необхідності! — згадує українка.
За її словами, ранок на ринку починається з політінформації, у кого що відбулося в селі. Чорнобаївка, Степанівка, Станіслав, Висунці, Дар‘ївка й так далі.
Люди привозили миску з уламками ракети. Вибиті скло і двері люди не ставлять, кажуть, нема сенсу, чи не щодня прильоти, — розповідає жителька Херсона.
Жінка розповідає: бачила, як летить ракета на Миколаїв.
— Біля нас стояла дивакувата жінка, вона запитала в солдатів — що це? А вони їй — це ваші вас обстрілюють. Ага, наші з Олешок. Солдатів дуже багато на базарі, затарюються продуктами й алкоголем. Такі торби тягнуть: пиво паками двохлітровими і горілку п’ятилітровими баклагами (це ті, що з “ДНР”), — розповідає мешканка тимчасово окупованої Херсонщини.
За її словами, усе, що відбувається в місті, видно по виторгу. Були гроші — гарний виторг, не можуть зняти з картки, перевести в готівку — поганий.
— Страшно, що люди вже не вірять, що нас заберуть назад. Страшно, що старенькі наші дивляться ТБ і таку маячню несуть. Я якось попросила бабульку відійти від мене, бо буде горе.
Вона мені сказала, що нас бомблять миколаївці, бо ми під росіянами й у нас усе добре, і вони нам заздрять і бомблять.
Ще змушують говорити українською (сама героїня цього матеріалу російськомовна й написала ведучій теж російською — ред.) і щодня носити вишиванки. Каже, “бідні рєбята”, їм видали зарплату гривнями, а їм же треба додому рублі відправити. Я думала, я її розірву за “рєбят”, — розповідає героїня матеріалу.
За словами жінки, окупанти забирають бізнес у людей. Кажуть: виходьте, тут нічого вашого нема.
— Закрили нашу пошту, бо відмовилася з ними працювати. Постійно щось десь палає. На вибухи вже не реагуємо, задовбали, перевернулися й далі спимо. Чоловік каже, а раніше б сиділи у ванній із котами й продуктовою валізою.
Виїжджати ми й не збиралися. У мене чітка позиція — я в себе вдома, хай вони йдуть, — стоїть на своєму жителька Херсона.
Щоб виїхати з Херсона на контрольовану Україною територію, люди переживають пекельний шлях. Раніше ми розповідали історію жінки з Херсонщини, яку під час евакуації окупанти загнали на мінне поле.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!