Зніму бронік, каску та зайду в кримське море. Бійчиня Акула про війну та мрії після перемоги

Даніела Долотова випускова редакторка сайту
бійчиня Акула

Фото Instagram

Ворог прагнув викликати паніку, але вистачило одного прильоту поряд, щоб бійчиня Акула зрозуміла: страх — це не для неї.

Це був приліт по одеських складах, і він змінив усе в її житті, оскільки вже 25 лютого колишня маркетингова директорка, яка працювала з Sony, Nissan, Hyundai та Samsung, прийшла до місцевого ТрО та долучилась до 126 бригади.

Для мене ця війна — особиста справа.

Зараз Акула говорить, що битва за незалежність стала дуже особистою, оскільки за плечима зруйнований окупантами бізнес друзів, страх мами та бабусі, а також загарбники знищили усі її плани, адже вона так прагнула розширити ще й власний бізнес.

Крім того, вона не вибачить загарбникам загибель подруги від російської ракети, яка поцілила 23 квітня 2022 року в одеську 16-поверхівку. Тому Акула й продовжує нести службу та нищити ворога.

Я не звикла в житті боятися і ховатися. Якщо дивитися ворогу в обличчя, то тільки зі зброєю в руках. Не боятися, а битися за те, що ти любиш.

— За свій уклад життя, власність, сім’ю, друзів, місто, море, країну.

Спершу пройшла курс молодого бійця з американськими інструкторами, а потім перейшла до розвідки та  навчалася літати.

Акула встигла побувати в Херсонській області, але згодом її передислокували у Бахмут, де вона стала справжнім бойовим пілотом та розвідником. Бійчиня лише нещодавно повернулась з найгарячішого напрямку на фронті.

Там життя інше. Підвал, позиції, польоти. Іноді миєш голову з пляшки. Холодно, немає зв’язку. Не спиш, тому що постійна канонада. Розкладу немає, все залежить від бойової ситуації.

Найбільше за цей час запам’ятала, як вижила у перестрілці. Тоді ж і знищила першу рухому ціль. Однак один друг Акули повернувся на щиті, а інший отримав тяжкі поранення. Військовослужбовиця досі не може забути, що її не було поруч з ними. Тому намагається робити зараз все, що від неї залежить.

Реальність — це війна, в якій є жертви й від тебе все не залежить.

Попри те, що бійчині довелось стикнутись з часом не надто компетентним командуванням, зараз вона тішиться новій генерації командирів та змінам в армії. Адже самій дуже не подобалось, що потрібно коритись не завжди коректним наказам, які тягнуться духом ще до радянських часів.

А для того, щоб зробити військо ще більш ефективним — сама тепер тренує нових бійців: навчає витривалості, тактиці та поводженню зі зброєю. Для себе залишає не лише час на самовдосконалення, але й турботу про себе та читання книг. Так на маленьких дрібницях та вірі в майбутнє й тримається.

Зніму бронік, каску та зайду в море з кримського пляжу, — мріє Акула про те, що зробить після перемоги.


Змінити свою професію з початку повномасштабної війни вирішила й Тетяна. Читай історію журналістки, яка вирішила стати військовослужбовицею.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!