Щодня тисячі медиків рятують як військових, так і цивільних українців, що постраждали від російської агресії.
Однією з таких є Марина — військова лікарка, яка займається аеромедевакуацією. Про те, як проходить її день, вона розповіла благодійній організації Землячки.
Марина розповідає, що про такий вид евакуації медики знають завчасно, тому напередодні потрібно обов’язково виспатись та щось з’їсти, аби не нудило. Про це варто пам’ятати, оскільки ти летиш допомагати й зайвих відчуттів потрібно позбутися.
Враховуючи, що аеромедевакуація призначена для найважчих поранених — зранку медикам необхідно зібрати усе, що може знадобитися у будь-якій ситуації.
У цей комплект входять різні препарати, які беруть обов’язково із запасом через те, що під час аеромедевакуації реакції організму можуть бути дуже непередбачувані. Також беруть запасні кисневі балони, транспортний ШВЛ, інфузомат, ковдру, подушку, м’які ноші.
90% поранених — без свідомості. За допомогою апарату ШВЛ їм необхідно забезпечити комфорт під час транспортування і при цьому слідкувати за температурою тіла, аби вона була в межах норми, оскільки це дуже важливо.
Усе починається з того, що медики виїжджають на авто швидкої допомоги до певного місця, де чекають на вертоліт та пересідають на нього.
Потрібно бути напоготові, щоб швидко застрибнути на борт, оскільки гвинти не глушаться.
Нас двоє і купа речей, які потрібно перенести, волосся обов’язково має бути зав’язане. Застрибнули, зачинили двері, — розповідає Марина.
Гвинтокрил набирає висоту і тут лунає сигнал повітряної тривоги. У такому випадку вертоліт сідає, де доведеться, і чекає дозволу на продовження польоту.
Після того, як є дозвіл на продовження польоту, пілоти летять дуже низько. Так вони й долітають до точки, де на евакуацію вже очікує карета швидкої та пацієнт. Далі все також потрібно робити максимально швидко.
Медики забігають у машину швидкої, знімають показники з апарату ШВЛ та монітору пацієнта, а також обмінюються інформацією з лікарями щодо введених препаратів, після чого переводять пораненого на транспортний ШВЛ та перекладають на свої ноші.
Того дня пораненим, якого евакуювали, був 19-річний хлопець. Його перевозять у кабіну вертольота, знову переводять на апарат ШВЛ, але вже на той, що знаходиться у кабіні. За допомогою інфузомата йому підключають необхідні препарати, після чого вертоліт готовий злітати.
У польоті медики моніторять його показники, записують карту, набирають у шприци необхідні препарати, що можуть знадобитися у випадку, якщо показники будуть нестабільні. Комунікація у кабіні вертольота відбувається через мікрофон та навушники.
Після посадки вертольота у необхідному місці, Марина та її напарник передають пацієнта анестезіологам лікарні, де він уже буде перебувати.
Лікарка ділиться, що після завершення вона нарешті може видихнути та розповідає про найприємнішу частину таких виїздів — краєвиди України, якими можна милуватися з висоти пташиного польоту.
Марина розповідає, що це дуже допомагає відволіктися від тієї кількості інформації, яку медикам доводиться тримати в собі.
Раніше ми розповідали історію захисника Штурмана, який торує шлях до деокупації всієї України.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!