Вона пішла боронити країну 24 лютого 2022 року. Говорить, на боротьбу надихнув заклик президента Зеленського стати на захист рідної землі.
Прикордонниця на псевдо Відьма нині у лавах бригади Сталевий кордон, що тримає оборону на Сході країни, зокрема, на Сватівському напрямку — одному з найгарячіших. Удома залишилися двоє маленьких дітей і найбільше захисниця хоче, щоб вони росли у вільній країні.
Чотирирічного сина Максима востаннє бачила у квітні під час відпустки. Ані він, ані восьмирічна донечка Анастасія не знають, що мама на війні. Сказала діткам, що я їду на навчання.
Історія Відьми
24 лютого 2022 року прокинулася зібрати дітей до садочка та до школи. Телефон розривався від повідомлень — Росія бомбить аеропорти, колони ворожої техніки перетнули кордон, по телевізору президент Зеленський закликав кожного стати на захист держави.
Так закарбувалась фраза: “Я прошу кожного, хто вміє тримати зброю, хто якоюсь мірою причетний до військової служби, приходьте до військкоматів, приходьте до місць попереднього несення служби — потрібен кожен”.
Уже пообіді була у прикордонному загоні, в якому служила до декрету — дітей лишила на батьків. Вони завжди мріяли, щоб Юлія, як вони, стала стоматологинею, але тодішню школярку вабила форма. Закінчила Національну академію Держприкордонслужби у Хмельницькому та стала офіцеркою.
Розуміла, каже, що повномасштабна війна неминуча, але гадки не мала, наскільки росіяни жорстокі — є речі, яких ніколи не пробачити.
Закатовані діти, які біжать спиною, а по ніжках стріляють. Пропливають кадри з лікарняної палати, де під стінами плачуть медики, а на ліжечку лежить дитина, накрита курткою — вразила, напевно, ця жорстокість.
Нині її бригада Сталевий кордон б’ється на Сході країни, зокрема на Сватівському напрямку — одному з найгарячіших. У серпні та вересні ворог постійно атакував Новоєгорівку та висоти біля неї — і живою силою, і бронетехнікою, і танками. Сталевий кордон разом із побратимами з інших бригад зупинили бої та відкинули ворога. Загарбники там більше не наступають, але наша свобода дається вкрай високою ціною, розповідає Юлія.
Як відповідальна за морально-психологічний стан у війську, перед боєм жінка каже воїнам, що країна пишається кожним, і що саме тут зараз наймужніші чоловіки та жінки країни. І, шкода, нарікає, що не в кожного вистачає мужності бути такими, як вони.
Вона вірить, що все буде добре, Україна переможе, а діти житимуть у вільній країні. Коли повернеться з фронту, розкаже їм, де і заради кого була насправді.
Якби я не вірила в перемогу, мене б тут не було. Я вірю в перемогу, міць і дух наших воїнів, і в дух нашої країни. Однозначно переможемо.
Вірить у перемогу України та бився за неї й Віталій Верес. Читай історію бійця, який втратив зір, але зміг подолати ці труднощі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.