Українські жінки талановиті в усьому! Вони захищають країну на фронті, рятують життя, здобувають перемоги у спорті й, звісно, в науці. Проте війна вплинула на всі сфери нашого життя.
Три українські науковиці розповіли про свою роботу під час війни для НВ та INSCIENCE.
Історія морської мікробіологині Марії Павловської
Зараз Марія вивчає мікроорганізми, які мешкають у полярних широтах разом з Інститутом морської мікробіології ім. Макса Планка у Німеччині. Крім цього, вона досліджує мікроорганізми Чорного моря та пише свою дисертацію. Вона зізнається: така робота потребує занурення, але це неможливо зробити через постійні повітряні тривоги.
Через війну науковці не можуть досліджувати Чорне море, воно для них закрите. Якби не повномасштабне вторгнення Росії, Марія б вже поверталася із дослідницького рейсу.
— Сподіваємось, що такий рейс відбудеться в найближчому майбутньому і вже буде присвячений аналізу впливу російської агресії на екологічний стан Чорного моря, — каже науковиця.
Вона сподівається, що вдасться привернути увагу міжнародної спільноти та залучити кошти для оцінки стану Чорного моря після нашої перемоги. Це потрібно для того, щоб відновити екосистему.
— Я вважаю, що для науки немає такого поняття як “не на часі”. Так, коли закінчиться війна, у нас буде дуже багато нагальних проблем, — каже мікробіологиня.
Вона розуміє, що коштів на науку у держави може не бути, тому вона вже думає про те, як залучити міжнародні гранти.
Ми маємо лишитись країною інновацій, науки та знань, — наголошує вона.
Історія орнітологині Ганни Кузьо
У світі існує безліч видів птахів, в Україні є теж свої унікальні види. Орнітологиня Ганна Кузьо вже кілька років навчає людей розрізняти та моніторити птахів.
Однією з її мрій є поява в Україні системи обліку птахів.
Вона разом з колегою Олексієм Дубовиком навіть організовувала обліки птахів Львова. Науковиця пояснює: за роки спостережень можна дізнатися, в якій зоні птахів поменшало або навпаки — побільшало.
— Насамперед це інструмент для охорони природи. Нам цього дуже бракує в Україні, тому що деякі види птахів починають зникати. А люди навіть не знають цифри, — наголошує науковиця.
Її заняття порушило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Люди з фотоапартами та біноклями викликали підозри, тому фіксувати птахів стало неможливо. Також вона додає: неможливо оцінити негативний вплив воєнних дій на навколишнє середовище та на птахів зокрема.
Такий вплив на природу вчені фіксували ще у 2014 році. Наприклад, в заповіднику Меотида десантувалися російські війська, через це зникло все різноманіття птахів.
Вчені — це ті люди, які здатні штовхати країну вперед. Прогрес країни неможливий без прогресу науки, — каже вона.
За її словами, нам треба брати приклад з Японії. Країна приділяє багато уваги розвитку науки.
— Орнітологія потрібна, щоби розуміти, як ми будемо відновлювати природні території, які постраждали від окупації та воєнних дій, — розповідає Ганна.
Історія астрофізикині Олени Компанієць
Олена мріяла про космос з дитинства. Зараз вона вивчає галактики в Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України, а саме у відділі позагалактичної астрономії та астроінформатики.
Вона фокусується на тих галактиках, які мають у центрі активну надмасивну чорну діру.
Зараз науковиця вивчає ізольовані галактики. Крім цього, займається написанням дисертації.
Дівчина поділилася історією: у перші дні вторгнення пішла до військкомату та розповіла про свою роботу. Їй відмовили, тож у неї розпочався депресивний стан. Але попри це, вона плідно займалася наукою.
— Через це я трохи не встигаю по часу зі своєю дисертаційною роботою, але сподіваюсь, що галактики на мене не образяться, і я встигну все наздогнати, — каже вона.
Олена також займається волонтерством. Збирала кошти на амуніцію. Спершу шукала спорядження для свого чоловіка, а потім допомагала військовим з рідного села, що на Херсонщині.
— Зараз я офіційно волонтерка в громадській організації Крила Перемоги — ми зосереджуємо увагу на тактичній медицині. Запитів дуже багато — намагаємося робити все, що в наших силах, — розповідає астрофізикиня.
Ба більше! Олена ще знаходить час на науково-популяризаторську діяльність — проводить лекції для дітей у проєкті Science4Kids.
Вона розуміє: не всі діти стануть науковцями. Але має надію, що вони матимуть цікавість до того, як влаштований наш світ.
Українські науковці на міжнародному рівні доводять, що Україна — країна знань. Раніше ми розповідали про Марину В’язовську, яка отримала премію Філдса.
До речі, у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!