Колись давно, у 70-х роках минулого століття, почало звучати гасло, яке запевняло — квіти кращі, ніж кулі. Минуло не так багато часу, а ці слова тепер ожили в Бучі завдяки пластунці з Канади.
Іванка Сьолковська розповідає, що ідея до неї прийшла не одразу. Спочатку вона просто спілкувалася з місцевими й почула історію, яка не давала їй спокою.
Канадійка зустріла чоловіка, який втратив усе на війні: син загинув, а дім розбомбили та спалили дотла. Він сказав, що для нього в Бучі більше не залишилось радості, тому вирішив поїхати деінде.
Кожного разу, коли я проходжу повз мій будинок, діри від куль у паркані нагадують мені про мою втрату, — розповів чоловік.
Жінка згадує, що ці слова розбили їй серце. Вона не хотіла, щоб чоловік запам’ятав свій рідний дім, який колись був сповнений щастя та любові, таким понівеченим.
Тому вирішила: замість дірок від куль будуть улюблені квіти загиблого сина, про якого їй говорив чоловік. Нарциси квітли у дворі, коли домівки вже не залишилось, вони ж залишили свій слід і на паркані.
З його дозволу я намалювала нарциси на його паркані над кожним отвором від кулі.
Сьолковська не була впевнена, як почуватимуться жителі міста, але їм так сподобалося, що на допомогу пластунці прийшла маленька дівчинка.
Бучанська міська рада теж сповнена надії, що цю ідею підхоплять ще й інші митці, оскільки жінка скоро повертається в Канаду і не зможе далі малювати в Україні.
Переможемо ворогів, розквітне Україна!
Наостанок Іванка Сьолковська говорить: дуже рада, що їй вдалося подарувати усмішку місцевим жителям.
Я знаю, що це небагато, і це не поверне його сина і не зупинить війну, але це змусило його посміхнутися. Тому це перемога, навіть якщо лише маленька.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як трирічний Лео підтримує рідну країну після того, як став відомий завдяки своєму палкому виконанню гімну січових стрільців.