Наша сила — в наших людях, які попри важку ситуацію у країні та в особистому житті знаходять в собі сили допомагати іншим тим, чим можуть.
Такий метод зцілення використовують багато волонтерів, яким вдалося вирватися з окупації або які пережили травматичні події.
Ортопед-травматолог і волонтерка Оксана Мироненко родом з Луганська. У 2014 році переїхала на Київщину, а після повномасштабного вторгнення разом із сім’єю опинилася на Прикарпатті.
Тут жінка знайшла свою місію — волонтерство. Робить це у приватній клініці, яка безкоштовно приймає на лікування військових та потерпілих цивільних.
Лікарка з Київщини втратила маму в Бучі, а її батька врятували волонтери, тож жінка вірить, що когось може врятувати й вона.
Лікар має рятувати людей. Яким чином я це роблю — не важливо, головне, що я це роблю. Там, де я потрібна, там я і буду.
Після пережитого лікування воєнної травми Оксана не зупинилася, не занепала духом, а робить усе, що може, задля порятунку людей.
За три місяці цей заклад надав допомогу вже понад 400 людям, рятуючи їхнє здоров’я та життя від наслідків війни.
Медикаменти, обладнання та інструменти — майже все зібране з інших областей за допомогою волонтерів та благодійних організацій.
Більшість лікарів у цьому медичному закладі — теж волонтери, які переїхали з різних куточків України.
Однак попри те, що людям надають допомогу, дуже часто їх нікуди виписувати. Адже багато біженців не мають більше житла, документів та грошей, щоб винайняти його.
А через втрату документів процес отримання матеріальної допомоги дещо затягнеться.
Для таких людей у лікарні запрошують працівників ЦНАПів та соціальних служб, щоб постраждалі змогли отримати необхідні пільги. Та все ще лишається проблема з житлом.
Тому Оксана, окрім порятунку життів як лікар, займається ще й волонтерською діяльністю соціального характеру.
Місія Оксани
Вона організовує інших волонтерів, які разом шукають, прибирають та облаштовують житло тим, хто зараз не має, де і на що жити.
Такими прихистками переважно стають школи та дитячі садочки, але місця не вистачає усім. Окрім того, багато людей потребують окремого догляду.
Тому волонтери шукають старі й занедбані помешкання, в яких давно ніхто не живе.
Вони максимально намагаються прибрати та створити належні умови для життя, щоб люди, яких нікуди виписувати з лікарні, не опинилися на вулиці.
Активно звертаються в громади, шукають спонсорів, щоб мінімально облаштувати помешкання. За тиждень вже досягли неабиякого успіху — поселили понад 30 людей.
Оксана Мироненко не єдина, хто рятує життя й допомагає іншим. В Україні багато таких імен, яким люди завдячують життям.
Одним з тих лікарів, чиє ім’я повинні знати, є пластичний хірург Олександр, який рятує понівечені обличчя.