Як повернути собі бажання працювати? Досвід саббатікалу Мартіна Мальованця і Альони Рілець

Евеліна Гурницька журналістка-фрилансерка сайту
саббатікал

Якщо тобі іноді хочеться у саббатікал, то цей матеріал точно для тебе. Ми написали текст, поговоривши з Мартіном та Альоною, у яких був досвід тривалої відпустки, і вони вважають його ефективним.

Ми підготували історію з фокусом на ІТ, адже саме айтівці найчастіше обирають кількамісячний відпочинок.

Але для початку розберімось, що ж це за загадковий саббатікал. Це особливий період відпустки тривалістю від кількох місяців до року з можливістю збереження робочого місця. Використовується для подорожей, зайняття хобі та відновлення енергії після професійного вигорання. Деякі міжнародні компанії, наприклад, Google, American Express та Intel, пропонують спеціальні програми оплачуваного саббатікалу, хоча це більше історія про відпустку власним коштом. 

Два фултайми і вимушений саббатікал

Ужгородець Мартін Мальованець до саббатікалу програмував на двох роботах фултайм віддалено. Під час війни ринок ІТ просів, хлопця звільнили спершу з однієї позиції, потім — з іншої. Зрештою все склалося органічно, адже айтівець відчував виснаження, навіть жорстке вигорання, відтак мав потребу взяти тайм-аут.

— Я думаю, що робота на двох фултаймах позначилася на моєму перформансі. Коли мене звільнили, то я, по суті, зрадів шансу перепочити.

*Performance Review — метод оцінки ефективності робітників.

Перші два тижні Мартін шукав вакансії, проте годі було знайти пропозицію того ж рівня. Може, це був знак? Тотальна втома, нестабільний ринок… Водночас накопичилося достатньо повсякденних справ.

Я вирішив взяти паузу і не шукати роботу. Плюс — я усвідомив, що в мене ніколи не було часу на своє хобі, на речі, які давно хотів. 

Тож айтівець припинив шукати роботу, тим паче, що почувався фінансово впевнено.

Вирішив пожити для себе, поїздити Закарпаттям, наскільки це зараз можливо. До речі, він любить куховарити та публікувати фото страв у соцмережах, відтак давно хотів завести кулінарний блог. Саббатікал посприяв: Мартін придбав телефон, штатив, мікрофон, підписку на програми монтажу, завів акаунти на ютубі, в інстаграмі, тік-тоці, тож уже майже рік веде свій блог.

Хлопець не сумував за працею, проте було незвично з новим розпорядком дня, адже залишилася звичка вставати о 7:30 і швидко збиратися. До відпустки, зазвичай о 9:00 або 10:00, сідав за компʼютер програмувати. Послідовність машинальних дій залишилася, тож айтівець  вигадував собі заняття, як-от блог, спорт.

У серіалах не залипав, оскільки прагнув продуктивності.

Робота знайшла сама

Минули три місяці саббатікалу, хлопець якісно відновився, почав освоювати блогерство… І ось йому написали з однієї з колишніх робіт — це була приваблива пропозиція повернутися. Мартін ще не планував виходити з відпустки, але зважив, що знає команду, всі процеси, тому з понеділка вийшов працювати.

Так, було незвично. Зізнається, що трохи розлінувався, але в продуктивному сенсі.

— Тобто, я почав менше робити речей, які не мають великого значення. Я змінив пріоритети так, щоб важливе виходило на перший план.

Інсайти

Айтівець вважає саббатікал максимально ефективним для себе.

І ось кілька інсайтів.

Інсайт 1. Не гризти себе за витрачені гроші

У Мартіна був шаблон, що відпустка обходиться в певну суму + нічого не заробляється. Спершу переслідувало відчуття провини, проте сталося переосмислення, що всіх грошей не заробиш, а здоровʼя і гарне самопочуття важливіші.

— Мені здається, що під час саббатікалу я позбувся установки про незароблені гроші — тепер я вже спокійно беру відпустку за свій рахунок (хлопцю оплачують тільки за виконану роботу, — авт.). А ще — в паузах між проектами можу розслабитися і не гризти себе, що треба швидше знайти новий.  

Інсайт 2. Переосмислити трудоголізм

Програміст каже, що справді видихнув, зайнявся улюбленим блогом, переосмислив ставлення до трудоголізму і до відчуття провини за відпочинок.

Тепер роботу підлаштовує під життя, а не навпаки.

Щодо плюсів і мінусів, то перші переважають. З одного боку, айтівець трохи розлінувався, проте навичок не втратив і доволі гармонійно повернувся у робочий процес. Змінився графік спорту: раніше Мартін пʼять разів на тиждень ходив в спортзал і на плавання, рано-вранці перед роботою. Під час паузи поставив тренування на 11:00 і такий режим залишився — тепер адаптував роботу до свого нового ритму.  До речі, це легко втілити, адже Мартін працює на американський ринок, тож робочі дзвінки й чати стартують не раніше 15:00 за українським часом.

Чи пішов би Мартін ще в саббатікал? Каже, що неодмінно.

Люди йдуть в саббатікал, бо справді виснажені й не можуть розслабитись

Ми пишемо про саббатікал також з точки зору роботодавця. Тому запитали про його типові причини в HR-спеціалістки. Ужгородка Альона Рілець є фахівчинею в HR та рекрутингу, до речі, вона також бувала в саббатікалі.

За її словами, айтівці зазвичай мають такі цілі тривалої відпустки:

  • відпочинок
  • перезавантаження
  • перекваліфікація

— ІТ — це така сфера, де всі технології швидко оновлюються, потрібно постійно навчатися. Люди просто втомлюються від розумового перевантаження, тому йдуть в саббатікал.

Ще одна мотивація видихнути — нецікавий проект протягом тривалого періоду, хай навіть дуже прибутковий. Або — надто монотонна праця, від якої просто кортить відключитися і ґрунтовно відпочити. В такому разі типової відпустки не завжди достатньо, аби відпустити тривогу і розслабитися.

— Я знаю людей 25 років, в яких жодного разу не було нормального відпочинку. Максимально виснажуються, просто не можуть розслабитися. Вони або взагалі хочуть припинити роботу і почати бізнес, або просто вже нічого не хочуть, “не вигрібають”.

Альона каже, що серед проблем в розумовій діяльності з технологіями — тотальна неможливість релаксувати.

Цьому банально треба вчитися.

— Я памʼятаю свою відпустку (звичайну, не саббатікал, — авт.), коли перший тиждень сапортила кандидатів щодо інтервʼю, переписувалася з іншими рекрутерами. Я не могла повністю відключити мозок і просто розслабитися. А в розробників, думаю, ще гірше. Тому — за два-три тижні вони, може, і не зможуть відволіктися. Саббатікал — це для них дуже добре, як і для всіх людей з розумовою працею.

Одна з причин перевиснаження, як каже рекрутерка, українська працелюбність, яку дуже цінують закордонні замовники.

— Якщо взяти одну й ту ж компанію в Польщі, Румунії, Болгарії, то в них шоста година — все, робота завершена. Їм клієнт писатиме в робочий чат, а вони не відповідатимуть. Українські офіси ж готові більшою мірою працювати й постійно бути на звʼязку.

Піти в саббатікал, щоби змінити кваліфікацію

Ще одна мотивація тривалої відпустки, за словами Альони, — потреба змінити напрям в ІТ. Тож слід пройти навчання, а під час роботи таке складно втілити, мозок закипає.

— Саббатікал — це дуже класний період, бо можеш відпочивати та навчатися. Є випадок, коли дівчина дуже довго працювала QA (тестувальниця, — авт.), але їй набридло. Вона не хотіла перейти в автоматизацію, їй було цікавіше — в бізнес-аналітику. Вона взяла саббатікал на півроку, перевчилася і знов поновилася у своїй компанії, але на іншій позиції.

Водночас рекрутерка згадує випадки знайомих, коли саббатікал був просто ретритом — поїхати на Балі, побути на самоті, заземлитися, максимально перезавантажитися.

Як реагують роботодавці

Важливо розуміти, що зазвичай саббатікал — це тривала неоплачувана відпустка, проте зі збереженням місця роботи. Масштабні ІТ-компанії, а особливо великі аутсорсингові, зазвичай дають таку можливість.

— Було б дуже круто, щоби більше компаній могли собі дозволити відправляти працівників у саббатікал. Людина дійсно відпочиває, апгрейдиться, багато переосмислює. 

Проте важливо зробити все екологічно: людина має завчасно повідомити команду, за два-три місяці, і не покинути колег під час проекту, тим паче в його розпалі.

— Це не ок — повідомити за тиждень — у разі такої комунікації з людиною можуть припинити співпрацю. З іншого боку, компанії превентивно обговорюють такі можливі випадки, аби їм запобігти.

Звісно, до війни було простіше піти в тривалу відпустку, адже було безліч проектів і більше працівників. Після відпочинку айтівця можна було спокійно перевести в інший проект.

Нині ж ІТ-ринок переживає кризу, проектів менше, команди скорочують. Якщо працедавець цінує людину, то відправляє її в саббатікал зі збереженням місця роботи.

Або ж пропонує розглянути інші вакансії всередині компанії й перекваліфікуватися.

Альона пішла в добровільно-примусовий саббатікал зі збереженням місця роботи. Пробула в ньому три тижні, трохи відпочивала й активно шукала вакансії. Знайшла нову роботу, звільнилася з попередньої, де з колегами зберегла максимально теплі стосунки, водночас взяла фриланс-проект. Далі дівчині довелося покинути нову постійну роботу через невиправдані очікування, тож наразі займається винятково рекрутингом на фрилансі.

Оптимальний час для саббатікалу

Альона говорить про саббатікал як HR та з власного досвіду. За її словами, люди зазвичай йдуть на два-три місяці, а максимально — на півроку. Тут важливо балансувати, аби відпочинок не трансформувався в тотальні лінощі й небажання діяти.

— Я вважаю саббатікал дуже хорошим видом відпустки. Було б добре, щоб люди стільки заробляли, аби могли собі дозволити таку перерву. І не тільки в ІТ.

До речі, ми саме написали, як відпочивати так, аби не нашкодити психіці

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.