Допомагати рідній країні можна по-різному: захищати на фронті, волонтерити, донатити, розповідати правду про війну тощо. Кожен може обрати собі заняття до смаку.
А ось пані Людмила Янушевич з Житомира вирішила шити українські прапори та передавати їх бійцям, щоб ті прикрашали такими оберегами свою техніку та звільнені від росіян міста.
Волонтерка розповіла журналісткам видання Суспільне Ірині Остапчук та Олені Слободенюк, як виникла така ідея.
“Швейний цех” на кухні
Десять днів тому пані Людмила вирішила облаштувати на своїй кухні “швейний цех”. Спочатку у волонтерському занятті допомагав її чоловік, а потім і подруга, яка навіть зі старою машинкою після важкого дня знаходить сили шити ввечері.
Спільними зусиллями вдалось створити 70 синьо-жовтих стягів, які вже передали армійцям. Жінка каже, що більшість прапорів стандартного розміру (один метр п’ять сантиметрів на 70-80 сантиметрів), але кілька зробила великих — два метри 40 сантиметрів на один метр 60 сантиметрів).
Дуже символічно, що саме 18 вересня 1991 року Верховна Рада України затвердила сучасний вигляд українського прапора.
— У вересні завжди відбуваються знакові події. У вересні наші Збройні сили почали контрнаступ і визволили захоплені російськими військами українські території.
А це означає, що наш прапор — це символ перемоги. Це гордість нації, її генетичний код та ДНК, як і вишиванка, — зазначає волонтерка.
Фото: Ірина Остапчук
Ідея пошиття прапорів полягає в тому, щоб кожен українець відчував свій внесок у перемогу й розумів його важливість. Це як ніщо підіймає моральний дух у такій складній ситуації.
Жінка з перших днів повномасштабної війни долучилась до волонтерського руху. А перший прапор пошила після звільнення захисників Азовсталі з полону.
Шила зі сльозами на очах. Була під враженнями та емоціями від того, що їх визволили, від того, що наші українські військові, зокрема, і вагітні жінки, перебувають у полоні. Це дуже важко, — ділиться Людмила.
Військовослужбовці вдячні волонтерам та обіцяють, що пошиті українські прапори майорітимуть на всіх звільнених територіях.
Фото: Ірина Остапчук
Волонтери щодня збирають сотні тисяч гривень і закуповують тисячі касок, бронежилетів, рацій, та навіть безпілотників, щоб допомагати нашим воїнам наблизити перемогу. Читай, чому українцям важливо донатити.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!