48-річна Ірина — мама п’ятьох дітей. На захід України жінка приїхала з наймолодшою 10-річною донькою. Старші діти вже мають свої сім’ї та навчаються в інших областях.
Ірина родом із Херсонщини, яка поки що перебуває в окупації російськими військами. Там досі залишається її чоловік.
Ситуація загострюється щодня
Вдома у нас майже зоопарк: чотири собаки, чотири коти, кури. Ми не могли їх залишити. Два будинки на подвір’ї стоять, на які ми працювали все життя… Тож ми прийняли рішення, що я з малою поїду, а чоловік залишиться, — розповідає жінка.
Ситуація в області, каже Ірина, загострюється з кожним днем. Якщо раніше рашисти поводилися стриманіше, то сьогодні відчувають себе господарями території.
Спочатку люди мітингували, а один херсонець вистрибнув на рашистський БМП і проїхався з нашим прапором. Вони це стерпіли, у повітря навіть не стрельнули.
Зараз же “борзіють” з кожним днем. Чоловік днями розповідав, що зайшли меблевий магазин грабувати. Коли власник почав благати цього не робити, рашисти прострелили йому ноги та й все. Добре, що хоч швидку викликали, — ділиться жінка.
Безкарність росіян
Через безкарність окупанти дозволяють собі зупиняти людей просто посеред вулиці з вимогою показати документи, обшукують їхні домівки або ж узагалі викрадають місцевих.
— Когось відпускають через дві години, когось — через добу, а ті, кому вдається вижити й повернутися через тиждень, воліють мовчати.
До моєї подруги, яка є яскравою особистістю в Херсоні, з обшуками приходили разів шість. Не забирали нічого. Перевіряли тільки комп’ютери, телефони. Рашисти таким чином тримають херсонців у страху, — пояснює Ірина.
Але найважча ситуація по селах, каже Ірина.
“Це що, твоє? Забудь! Це все наше. Будемо робити, що вважатимемо за потрібне”, — кажуть фермерам. Люди посадили пшеницю, а чи буде чим її збирати? Росіяни ж всю техніку викрали. По селах будинки можуть забирати, якщо сподобаються.
Евакуація до Львова
Це щастя, що при такій ситуації Ірині з донькою вдалося більш-менш спокійно евакуюватися з Херсона у Львів.
— Наш автобус ламався кожні 5-7 кілометрів. Одного разу він застряг просто посеред російського блокпоста. Це щастя, що нам вдалося його швидко полагодити.
Бо я як наслухаюся, як інші виїжджали, мене бере страх. Нас могли просто там розстріляти, — зі сльозами говорить жінка.
Життя в шелтері
У Львові жінку з донькою прийняв прихисток, організований благодійним фондом Твоя Опора разом з партнерами. Шелтер дуже потребує підтримки. Адже там зараз перебуває близько сотні українців здебільшого з Донецької, Луганської, Херсонської та Миколаївської областей.
Але загалом місткість прихистку до 180 осіб, і регулярно евакуаційним потягом привозять ще людей, які не в змозі залишатися вдома або ж узагалі втратили свій дім.
Підтримати прихисток можна за посиланням.
Деталі про прихисток:
- Адреса: Львів.
- Контактний номер: 096 312 87 08 (Viber, WhatsApp, Telegram).
- Про наявність вільних місць додатково уточнюй телефоном.
- Прихисток працює цілодобово.
- Заселення можливе з 6:30 до 21:30 щоденно.
Українці використовують будь-які шанси для того, щоб жити вільно. Андрій Чумічов проїхав 300 км на велосипеді, щоб вирватись з окупації.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!