Ввечері 23 лютого підприємець Микола намагався спланувати свій наступний робочий день. Це мав бути звичайний четвер. Однак наступного ранку життя змінилось назавжди, а своє ім’я чоловік змінив на позивний Альфа.
Йому не звикати до військової форми, оскільки Микола вже має досвід служби. У 2019 році він сподівався повернутись до цивільного життя, але відчуття обов’язку не дало залишитись осторонь запеклих боїв.
У перший день повномасштабного вторгнення Росії на територію України чоловік зателефонував до місцевого ТЦК та повідомив, що готовий повернутись на службу. Вже 25 лютого офіцер став до строю.
Спочатку був у роті, що займалась охороною військових установ, а потім з’явилася можливість долучитись до новоствореного батальйону.
Тепер Альфа керує підрозділом, особовий склад якого складається на 90% з мобілізованих. Однак, як зазначає сам командир, його підлеглі вже добре загартовані та обстріляні воїни.
Та полишити турботу про них чоловік аж ніяк не може, оскільки вбачає у цьому своє головне завдання. Альфа пригадує, що найбільше нервував, коли почалися сильні зливи і півтори доби ніхто не міг доставити його бійцям воду та продукти.
Проте командиру варто було лише взятись за справу, і всі проблеми було вирішено. Так само іноді вдається полегшувати і без того непросте життя своїм воїнам за допомогою звичайних розмов.
Коли ворожі обстріли вщухають, підходжу до них й у невимушеній обстановці розпочинаю розмову про службу, рідних, які їх чекають вдома, про їхнє ставлення до бойових товаришів. Я завжди відвертий з ними, а вони — зі мною.
І попри те, що його підлеглі – це вже добре сформовані особистості зі своїми характерами, але розуміння вдається досягти практично з усіма. Альфа ділиться, що і самі хлопці між собою вже навчились ладнати за стільки часу та добре вивчили одне одного.
Попри будь-які труднощі, хлопці ніколи не опускають рук та підтримують одне одного. А мета у всіх одна — швидше перемогти ворога та опинитися в колі сім’ї за єдиним святковим столом.
І кожного дня командир разом зі своїми підлеглими з усіх сил наближає цей день. Говорить, що кожна доба відрізняється від попередньої, тому і поняття тиші в гарячих точках, де він несе службу, дуже відносна.
Найчастіше трапляється так, що у світлий час доби ворог проводить розвідку, тому може здаватись, що ситуація стабільна. А ось вже вночі може почати гатити з усіх калібрів.
Так би мовити, хваляться й лякають наявним у них арсеналом озброєння.
Та українських захисників налякати вже досить важко. Навпаки, наші воїни найбільше прагнуть не лише обороняти, але й звільняти рідні землі.
Не дивно, що одним із досягнень Альфа називає вибиття ворога з його позицій та ще й без власних втрат. Все-таки приємно бачити, як противник тікає з поля бою, забуваючи забрати як озброєння, так і особисті речі та навіть загиблих.
Не менше пишається чоловік і своїми підлеглими, яких він називає без перебільшень досвідченими воїнами. Його хлопці вміють не лише вести бій та розрізняти види озброєнь за звуком, але й робити гарні фортифікаційні споруди.
Звучить досить просто, але саме такі звичайні речі допомагають облаштувати мінімальний комфорт, але й зберегти життя кожному воїну. Оскільки нам, українцям, найважливіше саме збережені життя наших людей, які будуть будувати в мирі квітучу Україну.
Чоловік мав успішну роботу за кордоном, але коли у 2014 Росія напала на Україну, повернувся та вступив до лав ЗСУ. Таких розповідей чимало, такою є й історія військового Івана Білика на псевдо Язь.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!