Коли родина разом, то результат — питання часу! Як сестри-бійчині боронять Україну

Вікторія Мельник журналістка сайту
Жінки на війні

Фото Facebook

Попри різне минуле, зараз всі ми боремося за однаково щасливе майбутнє. На війні немає статі, але залишаються рідні зв’язки. 

— Хай там як, разом можна подолати все. Коли родина стає разом щось робити, то результат — лише справа часу, — впевнені сестри-бійчині 121 бригади тероборони Кіровоградщини.

Про сестер Людмилу та Ольгу у війську ми сьогодні й розповідатимемо тобі. Їхню історію опублікувало Регіональне управління Сил територіальної оборони Півдня ЗС України.

Пішли у військо обидві

24 лютого змінило життя жінок назавжди. Старша із сестер Людмила пішла до лав ЗСУ у вересні 2022 року: не змогла всидіти вдома, коли її рідні вже воювали. 

— Я маю двох синів, вони служать в українському війську. Допоки я була вдома, мені було важко зрозуміти їх. Їхні звички, спосіб життя та мотивація були мені незрозумілі, а ще й бойові дії. Моє материнське серце постійно було не на місці.

І звісно ж, моя маленька рідна сестричка теж у війську. Саме ці фактори впливали на мене, коли я приймала рішення йти служити, — ділиться Людмила.

Людмила має медичну освіту і до пенсії працювала за фахом. Коли йшла до війська, одразу знала, що хоче на посаду фельдшерки медичної групи.

Я вважаю, що порятунок наших воїнів — найголовніша моя місія. Я роблю і робитиму все можливе, аби кожен поранений залишився живим і якнайшвидше одужав, — каже жінка.

А ось Ольга до початку війни взагалі не мала стосунку до військової чи медичної сфери. За освітою вона — юристка, а до початку повномасштабного вторгнення працювала адвокаткою. Разом із молодшим сином вона боронить рідну країну.

В мене не було жодного сумніву. На наступний день після початку повномасштабного вторгнення я пішла до центру комплектування. Це мій обов’язок — як українки і як матері, — каже Ольга.

Жінка працює у юридичній сфері підрозділу. Надає допомогу військовим у правових питаннях.

— Таких питань, до речі, виникає чимало. А якісне пояснення того чи іншого аспекту дає воїну спокій і впевненість, — переконує вона.

Тепер на доньок та онуків вдома чекає мати Людмили та Ольги.

Ми переможемо, Україна переможе, адже ми всі разом виборюємо нашу свободу і незалежність — впевнені сестри-бійчині. 

На війні є навіть місце коханню! Історію подружжя, яке вже понад рік як рятує життя військових, читай у нашому іншому матеріалі.

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!