Наше життя сповнене сюрпризів, щастя, неочікуваних поворотів та повної невідомості, чого чекати у майбутньому. Чи не кожен/(-на) з нас часто загадує, що ж готує нам доля. За відповідями ми звертаємося до різних інстанцій: церкви, ворожок, тарологів та нумерологів, астрологів.
Містичне мислення нам, ймовірно, передалося у спадок від пращурів. Адже попри те, що переважна більшість населення України — віряни православної церкви, є представники греко-католицької чи й інших гілок віри, та язичництво має свій відголос й нині.
Починаючи від святкування Івана Купала біля вогнищ та закінчуючи пересторогами про чорних кішок та порожні відра. Чому так відбувається та чи є альтернативи походу “до бабки” — розбираємося разом.
Чому ми віримо у забобони та звідки це пішло
Насправді людині властиво вірити у щось неземне, неясне та неочевидне. Ми знаємо цьому безліч прикладів: віра у “змову” масонів, шкода від вакцинації, якщо цьому немає передумов, дія приворотів та навіть абсурдні переконання про плоску Землю.
Позиція більшості людей цілком логічна: якщо немає наукових доказів та фактів, то немає чому вірити. Однак часто навіть освічені люди можуть звернутися до крайньої інстанції: ворожки чи знахарки.
З одного боку, можемо це пояснити так: людині завжди потрібно знайти когось, на кого перекинути відповідальність за свої проблеми. Це ж стосується пошуку опори в чомусь вищому за людей, а також люди вірять у щось, тим самим відокремлюючи себе від інших.
До альтернативних методів часто приводять й патові ситуації, як от важкі хвороби чи власні переживання.
В моменти, коли лікарі розводять руками, ми шукаємо того, хто дасть нам надію на життя та порятунок.
Якщо ж розглянути історичну підвалину, то більшість вірувань та пересторог вже породили саме язичницька та християнська віра. Докази цьому раніше публікував Освітній центр підготовки до екзаменів Я в курсі у своєму Facebook.
Наприклад, традиційний український забобон про передавання речей через поріг говорить, що так можна посваритися з тим, від кого приймаєш чи кому даєш річ. Ця на, перший погляд, дивна прикмета, насправді має потойбічне обґрунтування, — йдеться у дописі.
— Річ у тому, що до п’ятого — шостого століть похоронні обряди серед слов’ян були зовсім не такими, як зараз. Наші пращури ховали своїх близьких не на кладовищах, а біля осель або навіть під ними, як правило, під порогом і під грубкою. Вони вірили, що духи померлих допомагатимуть тим, кого вони любили за життя, не пускаючи всяку нечисть в оселю.
А щоб не турбувати цих духів, намагалися не затримуватися на порозі, не передавати щось через нього. З тієї ж причини не можна й сидіти на порозі.
А пам’ятаєш, як батьки та бабусі переживали, коли розсипалася сіль? Чи й ти так реагуєш досі? Насправді причиною такого забобону є історія добування солі ще за часів Київської Русі. Тоді вона була дуже дорогою, тож цінувалася на рівень із дорогоцінним камінням.
Тож коли хтось розсипав дорогоцінний заморський продукт, часто починалася сварка.
А ось стукати по дереву, промовляючи при цьому “тьху-тьху-тьху” прийшло до нас з язичницьких часів. Тоді, коли люди вірили в духів та богів стихій, вони шукали опори та підтримки серед дружніх покровителів. Вони, за вірою, жили саме у деревах.
Постукування по дереву могли викликати бога-помічника, аби той зміг зарадити горю.
Містичне мислення, якоюсь мірою, стало спадком від наших предків. Однак ми й досі бережемо цю культуру, самі того не усвідомлюючи.
Чи може нашкодити містичне мислення
Загалом, на це питання важко дати конкретну відповідь. Але тут все впирається в здоровий глузд та наше здоров’я.
Адже доки щось не несе нам небезпеки й це не заборонене законом — значить, дозволене.
Однак лікування травами чи викачуванням яєць може нашкодити здоров’ю. Звісно, можна оперувати тезою про те, що раніше люди лікувалися у знахарів та були здоровими. Однак це відверта маніпуляція, адже раніше жінки народжували в полях без повитух, але часто такі пологи закінчувалися летально.
Оскільки зараз ми маємо розвинену медицину та доказові практики, а наука щоденно ступає в ногу з часом, настоянки на травах можуть нести виключно ефект плацебо.
Альтернативи походу “до бабки”
Для початку варто зрозуміти, чому саме виникає така потреба. Адже немає ніяких проблем, які не можна було б вирішити самостійно або з допомогою фахових спеціалістів.
Звісно, у що вірити та до кого йти за допомогою — справа кожного. Однак якщо це стосується здоров’я, то краще не гратися з альтернативними методами лікування, уникати самолікування, а звертатися до сімейного лікаря чи фахівця за напрямком.
Приманити гроші чи кохання у своє життя можна й без заклять чи приворотів. Адже ти й сам/(-а) в змозі переглянути свій бюджет, знайти кращу роботу, попросити підвищення.
Серед екстрасенсів, знахарів та ворожок можуть бути люди зі справжніми надприродними здібностями, але набагато більше злочинців та шарлатанів, які лише наживаються на чужому горі.
Інколи варто шукати віру та силу в собі, щоб підкорити вершини. А допомогти у складній ситуації зможе також психолог чи психотерапевт, коуч чи й просто близькі люди.
Раніше ми також писали пояснення психологині, чому люди схильні вірити у мислення багатої людини та дію ворожіння.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами! Також стеж за головними новинами у нашому Instagram та ділися дописами в соціальних мережах!