Дистимія — психічний розлад, який ще часто називають стійким депресивним розладом. Це легка форма депресії, яка супроводжується низкою характерних для цього стану симптомів. Що це за розлад, чому виникає і які його симптоми — читай у матеріалі.
Дистимія — симптоми та причини виникнення
Загалом, симптоми дистимії майже не відрізняються від симптомів інших видів депресії:
- безсоння або навпаки, надто довгий сон понад 10 годин у день;
- швидка втомлюваність;
- низька самооцінка;
- погана концентрація на повсякденних задачах;
- відсутність ініціативи в ухваленні рішень;
- знижений або підвищений апетит;
- втрата насолоди від улюблених занять;
- відчуття безнадійності та апатія;
- створення негативних сценаріїв і безпідставне очікування поганого.
Дистимія визначається психіатрами за вищепереліченими ознаками, які тривають протягом двох років і більше.
Різниця між дистимією та важкими депресивними розладами полягає в тому, що її вплив на психіку хоч і здійснюється, але люди з цим діагнозом переважно нормально функціонують в соціумі, здатні працювати та навіть підтримувати соціальні контакти, проте з деякими труднощами.
Як і будь-який психічний розлад, дистимія може виникати через низку причин. Найрозповсюдженіші з них:
- нервове перенапруження, хронічний стрес, складні особисті проблеми, наприклад, конфлікти з рідними або з колегами по роботі тощо;
- у неповнолітніх — дефіцит або відсутність уваги матері або батька, несприятливі сімейні умови, наприклад, розлучення батьків;
- генетична схильність. Якщо серед близьких родичів були випадки психічних розладів, є вірогідність, що людина могла їх успадкувати;
- порушення функцій організму, в першу чергу — проблеми з виробленням гормону серотоніну;
- відсутність регулярного відпочинку та здорового сну;
- індивідуальні характеристики, наприклад, підвищена тривожність і чутливість до зовнішніх чинників;
- постійне емоційне перенапруження. До таких прикладів можна віднести військовослужбовців та членів їхніх родин тощо.
Лікування дистимії
Зауважимо, що будь-яке психічне захворювання спочатку має бути підтвердженим лікарем відповідного профілю. Ні в якому разі не слід ставити діагнози самостійно, адже точну симптоматику і причину виникнення дистимії може визначити тільки психотерапевт.
Підхід у тому, як лікувати дистимію, не суттєво відрізняються від лікування інших типів депресивного розладу. Відмінності можуть стосуватись кількості симптомів, їхньої хронічності й тяжкості, однак основні принципи залишаються незмінними.
Комбінація фармакотерапії та психотерапії є більш ефективною, ніж лікування окремо, а тому пацієнтам з дистимією зазвичай призначають ліки, які підвищують рівень серотоніну. Приймати їх потрібно принаймні 6 місяців.
Крім цього, від безсоння і підвищеної тривожності можуть назначити заспокійливі препарати.
І насамкінець неостанню роль у лікуванні дистимії відіграє психотерапія. Саме вона допомагає глибше зрозуміти корінь проблеми та дослідити її з різних боків.
Пропрацювання психологічних причин дистимії дозволяє краще зрозуміти себе, справлятись зі стресом і налагодити стосунки з іншими.
Депресивні стани часто сприймають за інші розлади чи стани, наприклад, за тривогу. Читай про різницю між депресією і тривожністю в нашому матеріалі.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.