Не вистачає ефективної координації — як евакуюються люди з інвалідністю

Богдана Макалюк журналістка сайту
Евакуація людей з інвалідністю

Люди в гарячих точках чекають на евакуацію і дуже радіють, коли вдається це зробити.

Проте є ті, кому складно евакуюватися самостійно. Вони потребують допомоги. Це люди з інвалідністю. 

Багато людей з інвалідністю залишаються в гарячих точках і не покидають дім через те, що їм важко пересуватися, а без допомоги їхати автобусом чи поїздом неможливо.

Менеджерка з адвокації громадської організації Fight For Right Вікторія Харченко розповіла про складнощі евакуації людей з інвалідністю.

Fight For Right — громадська організація для людей з інвалідністю. До війни вона займалася адвокаційною, інформаційно-просвітницькою роботою. 

— Наразі всі наші сили та ресурси кинуті на ті, щоб евакуювати тих людей з інвалідністю, хто цього потребує, а також підтримати та допомогти тим, хто вирішує лишатися в Україні. 

Зараз команда складається з близько 40 волонтерів та експертів з усього світу.

Вікторія каже, що коли мова йде про людей з інвалідністю, то це різноманітні групи:

  • Люди з інвалідністю, які проживають у геріатричних пансіонатах, психоневрологічних інтернатах, реабілітаційних центрах. Вони часто потребують стороннього догляду та супроводу. Люди можуть бути позбавлені дієздатності судом.
  • Люди з інвалідністю, які проживають з родичами, що ними опікуються.
  • Люди з інвалідністю, які проживають самі чи з близькими та можуть ухвалити рішення про виїзд.

Варто розуміти, що люди з інвалідністю не можуть самостійно прийняти рішення про евакуацію, це залежить від рідних.

— Наразі маємо випадки як успішної евакуації людей з-під окупації, так і такі, де люди вирішили лишитися.

Ми намагаємося підтримувати їх продуктами, ліками, грошима, якщо є на це запит.

Ситуація змінюється буквально кожного дня. Є люди, які на початку війни хотіли евакуюватися, а зараз передумали або навпаки, — розповідає менеджерка.

Складнощі евакуації

Насамперед полягає проблема у тому, як дістатися до зеленого коридору чи до місця евакуації. Деякі люди фізично не можуть це зробити. Ще це довга дорога, чекання в чергах, неможливість скористатися в дорозі туалетом. 

Велика подяка волонтерам, які шукали людей з інвалідністю за адресами та допомагали їм на місцях.

Якщо людина чи дитина має психосоціальну інвалідність, то їй складно евакуюватися з іншими людьми поїздом або автобусом — треба закритіший простір без великого скупчення людей.

— Крім того, безпосередньо евакуація це тільки половина справи, тому що наразі великим викликом для моїх колег, які займаються евакуацією, стає пошук житла для людей з інвалідністю.

Для дітей ситуація наразі виглядає досить добре: проводиться евакуація з місць підвищеної небезпеки, розроблена нормативна база, до роботи залучена держава та органи місцевої влади. 

Що стосується дорослих з інвалідністю, то евакуація здебільшого відбувається зусиллями громадських організацій або волонтерів на місцях, які ризикують собою, займаючись евакуацією. 

— Найбільший виклик, на мою думку — це евакуація з місць, де відбуваються бойові дії.

Не вистачає ефективної координації між місцевими активістами та допомоги з боку великих міжнародних організацій, наприклад Червоного Хреста.

Події в Україні та евакуація — це великий стрес для кожного. Тож треба не соромитися просити допомогу. Раніше ми розповідали про безкоштовну психологічну допомогу онлайн.

Категорії: Стиль життя