Дерево життя та птах, що летить угору — як маріупольці розробили Приазовську вишивку

Софія Богуцька регіональна журналістка програми Вікна-новини
Приазовська вишиванка

Вишиванка давно зробила свій внесок у культуру українців. Вони надавали цьому одягу великого сенсу. Кожен візерунок, кожен колір та навіть тканина могли розказати цілу історію про людину та її родину. Кожен регіон мав свої особливості вишивки, візерунку, вирізу, довжини, оформлення рукавів тощо. 

Вишиванка є символом незламності та надії. В ній хрестили, нею благословляли, а вишиванка з дорогої тканини, зроблена власноруч, вважалася найціннішим подарунком.

Сьогодні вишиванка має для українців велике значення. У Маріуполі розробили вишиваний орнамент і назвали його Приазовська вишивка. Про це розповідає житель міста Кирило Долімбаєв

Чоловік рік тому разом з майстринею з Луганська придумав візерунок, який, каже, навіть не гадав, що набуде нині такого символізму. Кирило останні кілька років у Маріуполі займався відбудовою Храму Петра Могили ПЦУ. Його два роки тому оздобили Петриківським розписом у різних відтінках синього. Це зробила майстриня зі Львова. 

Результат настільки вразив Кирила, що він вирішив — Маріуполь повинен мати не лише “вишиваний собор”, але й свій неповторний орнамент. Втілити ідею взялася луганчанка Тетяна Нафтель, яка нині мешкає у Черкасах. 

Історія Приазовської вишивки

— З Кирилом ми познайомилися через спільних друзів-маріупольців у Facebook. Спочатку він замовив вишиванку для себе — з феніксом. Йому сподобалось, як я поєдную традиційні орнаменти зі своїми ідеями в дизайні. А коли у нього виникла думка створити Приазовську вишиванку, він звернувся до мене. 

Тетяна займається комп’ютерною вишивкою з 2016 року. Каже: продумувати дизайни для неї — звична справа. Та розмірковувала над замовленням пана Кирила довго — місяця півтора. Бо хотілося створити щось особливе. 

Кирило Долімбаєв каже: цілковито поклався на розсуд майстрині.

— Я надав Тетяні повну свободу творчості. Лише запропонував обіграти у візерунку Петриківський орнамент, яким розписаний наш храм у Маріуполі. І попросив синьо-жовті кольори!

Після тривалого пошуку у майстрині виникла ідея скласти візерунок з квітів та елементів, які є на розписі храму. Потім “народився” птах, що летить вгору, всередині якого — Дерево життя.

— Я одразу пошила першу жіночу вишиванку й відправила фото готового виробу Кирилу. Йому все дуже сподобалось, навіть жодних поправок не вносили. Згодом на основі цього дизайну розробили й варіант чоловічої вишиванки.

Жовтий — колір сонця, блакитний — морської води, пояснює Кирило. Це дуже символічно для приморського Маріуполя.

— Ми чули про різну вишивку, але про Приазовську — ні. І вирішили започаткувати своє та передати це нащадкам. Маріупольський стиль гарний і яскравий. На жаль, коли ми з родиною поспіхом їхали з рідного міста, свої вишиванки не забрали.

І справді, за словами Тетяни, із початком повномасштабної війни Росії проти України замовлень саме на цей Приазовський орнамент стало більше! Навіть з-за кордону!

— Після 24 лютого в мене майже не було замовлень, бо людям було не до вишиванок. Але згодом, коли перший шок пройшов, люди почали знову цікавитись.

Маріуполь зараз болить всій Україні, всьому притомному світу. 

Тож коли пан Кирило знову нагадав про Приазовські вишиванки, люди почали їх замовляти, щоб підтримати маріупольців!

На свою нову вишиванку тепер вже у Дніпрі чекає і Кирило. Він з однодумцями півтора місяця тому організував гуманітарний хаб для маріупольців Доброго ранку, ми з Маріуполя!, який обслуговує щодня не менше 2,5 тисяч людей. 

Втім, нині він розвинувся до таких масштабів, що допомагає усім вимушеним переселенцям, які цього потребують. А 70% від продажу вишиванок йдуть у цей фонд.

І нині Тетяна зі своєю мамою щодня відшивають вишиванки. Найближчим часом сорочки, оздоблені маріупольським орнаментом, поїдуть вже до Великобританії та Італії.

Український традиційний одяг подобається людям з усього світу. Раніше ми розповідали, хто зі світових та українських зірок одягав вишиванку.