Життя підкидає нові випробування, тож багато хто намагається знайти для себе “стовп опори” у буремний час. Протягом усього існування людства такою опорою часто стає віра — не обовʼязково в Бога (і не завжди — в одного).
Інколи ми переносимо частину відповідальності за життя на щось духовне та вище, таким чином полегшуючи для свого сприйняття життєві кризи та неприємні ситуації.
Останніми роками все активніше розвивається сфера духовних практик. Медитації, йога, Цигун, Тай-чі, цвяхостояння — подібні практики заполонили стрічки соціальних мереж користувачів та рекламні борди у людних місцях. Про цвяхостояння сьогодні й говоритимемо.
Видання Віледж поспілкувалося з тілесною терапевткою, сімейною лікаркою та тими, хто практикує цвяхостояння щодо користі та шкоди такої практики для людського організму. Ми переповідаємо тобі найцікавіше далі у матеріалі.
Цвяхостояння: що обіцяє практика
Цвяхостояння є однією з форм йогічного тренування, вперше на цвяхи стали саме йоги в Індії тисячі років тому. Начеб-то стояння на цвяхах допомагало випробувати твоє тіло й дух.
Вважається, що така практика допоможе позбутися болю, покращити свою концентрацію та посилити силу духу.
З розвитком та поширенням у світі практика стала в один ряд із ходінням по розпеченому вугіллю чи лікуванням голками й вважалася своєрідною медитацією та терапією.
Нині цвяхостояння ніби-то може допомогти подолати наслідки стресу та покращити самопочуття.
— З медичного погляду, цвяхостояння — це практика, що належить до методів акупунктури й рефлексотерапії. Лікувати якісь конкретні діагнози чи стани цвяхами точно не варто, це може стати радше додатковим інструментом для підтримки організму.
Однак спершу треба проконсультуватися з лікарем і з’ясувати, що відбувається з людиною, — каже сімейна лікарка Віолетта Лійка.
Недоліки цвяхостання та протипокази
Варто зазначити, що скарги на самопочуття варто обстежити та перевірити у лікаря, а не вдаватися до самолікування у будь-яких його проявах.
Також треба памʼятати, що будь-що може бути ліками, а може — й отрутою.
Експерти збігаються у думці, що цвяхостояння протипоказане:
- при порізах або ранах на ногах;
- якщо в тебе є епілепсія;
- при психічних порушеннях;
- при венозних хворобах, варикозі;
- при аутоімунних захворюваннях;
- вагітним жінкам, матерям, що годують грудьми;
- у стані алкогольного чи наркотичного спʼяніння;
- при підвищеній температурі;
- під час менструацій.
Також, як зазначають у блозі про духовні практики MeQR, цвяхостояння має й свої недоліки. Зокрема, травматизація та дискомфортні відчуття. Окрім того, варто зважати, що наразі не існує наукових доказів дієвості такої практики.
Як відбувається стояння на цвяхах?
Для практики використовують спеціальну деревʼяну дошку із забитими під правильним кутом цвяхами. На кінцях вони заокруглені, тож не можуть пробити шкіру. Однак під час стояння цвяхи тиснуть на стопу, що й викликає своєрідні відчуття.
Під час першої практики людину має супроводжувати провідник (-ця).
Це може бути будь-хто, кому ти довіряєш, але бажано, аби ця людина сама мала подібний досвід й могла допомогти у технічних питаннях.
Кому можна спробувати цвяхостояння
Практика відбувається в умовних пʼять етапів. Спершу наставник (-ця), що виконує роль провідника (-ці), має розповісти про практику та розповісти про можливі відчуття людини під час стояння на цвяхах.
Саме правильна підготовка є дуже важливим етапом.
Віра Кобець практикує цвяхостояння і запевняє: всі емоції, які людина відчуває під час практики, є нормальними і їх треба просто пережити. Це може бути плач, крик, сильна пітливість, жар чи мороз шкірою тощо.
Далі потрібно розібрати запит, з яким прийшла людина.
На переконання практиків, цвяхостояння має схожість з терапією у психолога чи походом до лікаря зі скаргою на самопочуття.
Після цього приходить етап фізичного налаштування на практику. Зокрема, можна “розігріти” ступні, побити чи пощипати їх. Лише після цього настає етап ставання на дошку з цвяхами.
Найважчими завжди є перші пʼять-сім хвилин, пояснюють практики.
Коли людина вперше стає на дошку, тривалість стояння має бути маленькою, а збільшувати її можна з часом практики.
Після того, як біль минув, можна далі стояти на цвяхах. Потім є варіант розібрати свій запит із провідником, або побути наодинці. Наприклад, психотерапевтка Ірина Маковецька радить у цей час виписати всі відчуття в щоденник.
Сімейна лікарка Віолетта Лійка пояснює, як стояння на цвяхах насправді впливає на фізичні показники організму.
Зокрема, через велику кількість нервових закінчень на стопах людини, тиск на них може змінити наші відчуття в організмі.
— Якщо спиратися на певні теорії рефлексотерапії, стимуляція певних точок може поліпшити кровообіг, і через це негативні відчуття в тілі частково знеболюються. Це може пояснити, чому людина на цвяхах у моменті відчуває розслаблення й біль нібито зникає.
Через активацію кровотоку й лімфотоку, поки людина стоїть на умовно гострих цвяхах, організм реагує на подразник підвищеним кровообігом у стопах, що сприяє більшому припливу крові до м’язів, суглобів і може частково полегшувати напругу чи зменшувати набряки, — каже лікарка.
Раніше ми тобі розповідали, як почати медитувати та кому може підійти подібний спосіб розслаблення: читай за посиланням.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.