Розвантажувальні дні працюють… або ні? Дієтологиня про обмеження у харчуванні

Анастасія Грубрина журналістка сайту
Розвантажувальні дні: що це і як працює — пояснює дієтолог

Від харчування залежить не тільки якість, а й тривалість нашого життя. Нині існує безліч дієт, програм та практик здорового способу життя. Дієтологиня Тетяна Лакуста розповіла для Вікон, що таке розвантажувальні дні, чи є від них користь і яким має бути здорове харчування. Відповіді на ці та інші питання дивись у нашому матеріалі.

Що таке розвантажувальні дні та чи працює це

З погляду медицини розвантажувальні дні — це нісенітниця. Якщо запитати людину, що таке розвантажувальні дні, ти отримаєш відповідь, що це день, коли людина майже нічого не їсть, багато п’є або їсть лише овочі чи гречку.

Тому обмеження поживних речовин, які дають нам енергію і будують наше тіло, не можуть бути корисними. Голод не дає людині здоров’я, — наголошує дієтологиня.

Чарівної таблетки швидкої дії немає. Тому якщо ти не практикуєш розвантажувальні дні постійно і систематично — результату не буде жодного. До того ж їх потрібно поєднувати з руховою активністю, дбати про психологічний стан.

Дієтологиня зазначає, що один розвантажувальний день не допоможе й у випадку, якщо ти не харчуєшся овочами та малообробленою їжею на постійній основі.

Користь і шкода розвантажувальних днів

Спочатку потрібно визначити причину розвантаження — чи це не психологічна забрудненість? Люди часто створюють собі межі харчової дозволеності.

Наприклад, обмежують себе в глютені, цукрі, борошні чи солі. Відступаючи від умовних правил, ти можеш почуватися пригнічено.

Одним із розповсюджених методів покарання себе є розвантажувальні (голодні) дні. Це помилка.

Жорсткі харчові правила йдуть не від медичної чи фізіологічної потреби, а найчастіше від неграмотної пропаганди заборон. Наприклад, від фітнес-тренерів, інтернет-коучів, масажистів тощо, — розповідає Тетяна Лакуста.

Користі від одноденного голодування фактично немає. Скоріше воно несе негативний вплив, особливо для людей з високим рівнем тривоги, депресією, порушеннями сну.

А під час війни не може і не має бути добровільного голоду, бо це додатковий стрес для організму людини.

Шкода розвантажувальних днів

  • Шалене навантаження на імунну систему. Захисні властивості імунної системи зменшуються під час голоду.
  • Втрата м’язів. Вони втрачаються, щоб забезпечити тебе енергією під час голодування, а відновити їх потім стане важче.
  • Втрачається естетичне здоров’я — якість волосся, шкіри, нігтів.
  • Загострення хвороб ШКТ, підвищення кислотності та ерозій шлунку.

Яким має бути здорове харчування

Альтернативи розвантажувальним дням і подібним практикам немає. Бо для людини, яка харчується здоровою їжею, не потрібно розвантажувати організм від чогось.

У сучасній дієтології їжу не ділять на “корисну” і “некорисну” для того, щоб не підштовхнути людину до розвитку розладів харчової поведінки, — розповідає дієтологиня.

Усі продукти можуть бути в раціоні, якщо людина харчується за принципом збалансованої тарілки — жири, білки, вуглеводи, клітковина.

10-20% енергії людина може споживати для психологічного комфорту. Наприклад, солодощі, борошняні вироби, ковбаси тощо.

Нормальне харчування має містити всю їжу, але потрібно знати правильний баланс цих продуктів. Якщо дотримуватись правил харчування, немає сенсу робити розвантажувальні дні.

Зриви й обмеження у харчуванні — норма?

Розвантажувальні дні можуть сприяти харчовим зривам. Зрив — переїдання або відступ від харчових правил.

Коли людина не доїдає буденної їжі, а вимушена харчуватися з обмеженнями, наступного дня вона, найімовірніше, їстиме більше і відчуватиме провину.

Адже розвантажувальний день, який мав розв’язати проблему, натомість її поглибив.

Сила волі — це не про голод. Не можна його терпіти. Це людська фізіологічна потреба. Тому не можна картати себе за бажання їсти.

Стримування себе рано чи пізно провокуватиме зриви й переїдання.

Чи потрібно обмежувати себе, якщо напередодні з’їв(-ла) забагато

Якщо напередодні людина з’їла забагато через застілля або харчовий зрив, то нічого вкрай поганого в цьому немає. Ми адаптовані, наші органи травлення можуть виділити більше ферментів для перетравлення більшої кількості їжі.

Відчуття сорому або провини — інша справа. Це потрібно нормалізувати й усвідомити, що переїдання — неминуче. Адже ми ходимо в гості, на застілля, свята тощо, тому схильні переїдати.

Якщо переїдання не є систематичним, щоденним типом харчування людини — це не принесе значної шкоди для здоров’я.

Переїдання — більше про норму, адже це означає харчову свободу, що ти можеш собі дозволити без докорів сумління з’їсти бажане.

Часто наступного дня після переїдання люди їдять менше. Організм сам регулює кількість отриманої з їжі енергії і може потребувати менше наступного дня.

Раніше ми розповідали про сім способів зробити їжу кориснішою.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.