Однозначно, постійний стрес та відчуття небезпеки негативно впливає на здоровʼя людини. На фоні тривалого перенапруження психічного здоровʼя виникають скарги на фізичне самопочуття. Дуже часто такі скарги стосуються ендокринної системи, яка є вразливою до стресів та переживань.
Вчений та дослідник біології старіння Олександр Коляда поспілкувався у розмові на своєму YouTube-каналі з ендокринологинею Євгенією Рогальскою. Фахівчиня розповіла, як війна вплинула на здоровʼя українців та з якими скаргами звертаються до ендокринологів українці через стрес зараз.
Скарги на здоровʼя під час війни: як вони змінилися
Ендокринологиня Євгенія Рогальська поділила скарги пацієнтів на умовні дві групи, у першій з яких у пацієнтів загострилися або проявилися вперше хронічні захворювання, які тривали час “спали”.
— У мене зараз просто шквал маніфестації аутоімунного тиреоїдиту. Також почастішали випадки ранньої менопаузи у жінок, вік яких сягає 35 та більше років.
Через стрес репродуктивна функція просто “вимикається”, неначе каже: тобі треба врятувати себе, про інше ми поки не говоримо, — ділиться лікарка.
Також фахівчиня звернула увагу, що найбільше страждають класичні цикли, що є уразливими до стресу: наприклад, менструальний цикл.
Друга група скарг стосується депривації сну — стан, коли штучні чинники не дають людині заснути.
Ендокринологиня наголошує, що нестача або відсутність сну сильно впливає на психологічний стан та емоції людини, й уже через це виникають порушення у гормональній сфері.
Як організм реагує на стрес
Коли люди стикаються зі стресом, кожен та кожна реагує індивідуально. Хтось біжить в атаку, для когось простіше заховатися в собі. Саме від нашої реакції зрештою залежить, як ми почуватимемося надалі.
Євгенія Рогальська каже: сам по собі стрес не є поганим явищем. Адже саме стрес є адаптаційним механізмом, який зрештою провокував еволюцію людини.
Короткочасний стрес мотивує нас, провокує утворення нових нейронних звʼязків, і це справді круто. Але хронічний, виснажливий стрес дуже погано впливає на наше здоровʼя, — каже ендокринологиня.
— Наші наднирники відповідають за реакції життєзбереження. В момент, коли нас хтось підрізав у заторі, чи облаяв сусід, чи кричить дитина — виробляються гормони адаптації стресу: адреналін та норадреналін, які запускають наступні реакції через кортизол, який відповідає за реакцію “бий або біжи”.
Коли такі реакції відбуваються з нашим тілом тривалий час, починають звужуватися судини, прискорюватися серцебиття, підвищується рівень цукру у крові — а звідси вже наслідком тривалих змін стають підвищення артеріального тиску, патології серця та судин, цукровий діабет, ожиріння, — пояснює лікарка.
Зрештою може початися так звана наднирникова втома, яку не визнає традиційна медицина, однак існує певна дисрегуляція роботи наднирників.
Чи можна схуднути від стресу
Існують випадки, коли під час тривалого стресу людина починає худнути. Це може відбуватися через те, що кортизол вивільнює цукри. Однак чи справді такий шлях приведе до бажаного результату?
Ендокринологиня переконує, що такий спосіб рідко допомагає.
— Такий спосіб працює у деяких людей, коли це короткотривалий, але дуже сильний стрес. Однак варто памʼятати, що кортизол вивільняє цукор з печінки та мʼязів, а жир залишається таким самим. До того ж кортизол блокує розщеплення жирової тканини.
Тож найчастіше людина буде лише набирати вагу та мати великі набряки через дисрегуляцію обміну рідини.
Водночас під час стресу дехто може заспокоюватися надмірним споживанням їжі. Чому нам хочеться їсти, коли ми стресуємо — розповідали раніше.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!