Війна стала каталізатором важливих змін в українському суспільстві. Мова стала основним каменем, через який спотикалися, билися носом громадяни України. Від “яка різниця” до “ідентифікація українця” — ось яким був шлях багатьох із нас.
Київ Цифровий нещодавно провів опитування поміж користувачів-киян, щоб дізнатися, якою мовою ті спілкуються у повсякденні. І результати справді дивують.
Нещодавно Києво-Могилянська академія ухвалила рішення про заборону спілкування російською в стінах університету. Такий крок — цілком логічний крок у боротьбі за українізацію нашого суспільства. Та все ж знайшлися й ті, хто не підтримав це положення.
Результати опитування у Київ Цифровий: скільки киян говорять українською
Кияни відповідали на 11 запитань, які стосувалися мови спілкування у професійному середовищі та вдома, мовних курсів та переходу на українську під час війни.
Рідною мовою 86% киян вважають українську, а 12% — російську.
З них 47% опитаних українською спілкуються вдома, 14% спілкуються російською, а і українською, і російською мовами — 37%. У вільному середовищі з друзями 44% киян спілкуються українською або українською і російською.
Лише 11% опитаних людей спілкуються з друзями російською мовою.
А ось у професійному середовищі російською спілкуються лише 6% опитаних. Натомість більш як половина — 60% — говорять українською. 30% спілкуються обома мовами.
Ще краща ситуація із навчальним процесом: аж 81% опитаних киян спілкуються українською під час навчання, і лише 3% продовжують говорити російською.
Мовні курси з української
На запитання, як опитувані оцінюють свій рівень української, більшість киян — 48% — відповіли, що їхній рівень добрий, проте інколи вони роблять незначні помилки.
43% опитаних вважають, що рівень їхньої української є відмінним, 9% оцінили свій рівень як задовільний, але з багатьма помилками. Лише 1% людей проголосували за варіант відповіді “не можу спілкуватися українською”.
46% українців спілкувалися українською ще до війни. І це спростовує російський наратив, що у столиці України немає українськомовних.
33% опитаних зізналися, що перейшли на українську уже після 24 лютого, а 13% і досі розмовляють російською.
На переконання опитаних, найбільшою перешкодою для переходу на українську мову є звичка: за варіант відповіді проголосувало 47%. 24% та 21% сказали, що перешкоджають недостатня популяризація української культури та особисті страхи відповідно.
2% опитаних також скаржаться на недостатню кількість освітніх програм. Щоправда, таку ж кількість голосів опитані віддали цим же освітнім програмам та розмовним клубам як допоміжний етап у переході на українську.
4% вважає, що на державну мову допомагають перейти мовні закони. 11% — кіно, музика та культурні заходи. І 79% опитаних вважають, що найбільше перейти на українську заохочує та допомагає українськомовне оточення.
А ось мовні курси відвідували лише 9% з усіх опитаних. Хоча 33% віддали перевагу розмовним курсам у вивченні мови, а також зустрічам з мовними експертами: 33% та 15% відповідно.
28% вважають, що на українську легко перейти після вивчення онлайн-курсів рідної мови.
Якщо ти соромишся відвідувати такі захоти в офлайн-режимі — не біда! Адже проблемою є не помилки, які роблять люди, переходячи з російською на українську: проблемою є страх зробити перший крок. Раніше ми зібрали список мовних клубів, які допоможуть тобі заговорити солов’їною без стресу та сорому.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!