Чи не найтяжче переживають війну найменші українці. Через вторгнення Росії вони втратили домівки, друзів, усе, що було звичним для них і рідним. Як допомогти дітям адаптуватися до нового місця і відволіктися від пережитого? В Україні за підтримки UNICEF запустили проект СпівДія заради дітей.
Як допомогти дітям адаптуватися до нового місця — проект UNICEF
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Маргарита була на сьомому місяці вагітності. Нині у неї двоє діток. Російські танки зайшли у Херсон 1 березня. Відтоді, згадує, життя перетворилося на пекло.
Танки їздили просто по дорозі. Були проблеми з харчуванням. Перші п’ять днів ніхто не виходив на вулиці, боялись. Потім почали виходити в пошуках їжі, були великі черги, — згадує переселенка з Херсона Маргарита Челпан.
Коли зникли їжа і медикаменти, жити в місті стало нестерпно. Зеленого коридору не було, пересувалися полями на свій страх і ризик, згадує жінка. Виїздила з мамою і шестирічним сином.
Він бачив російських військових, бачив машини, називав їх монстр-танки, коли вони їхали. Він розуміє, що трапилось, що на нас напали, йде війна. Ми йому намагаємося пояснити, що все добре, нас захищають ЗСУ.
Разом з іншими дітлахами хлопчик почав відвідувати заняття, спеціально організовані для маленьких переселенців. Щойно Михайлик прийшов на гурток, залунала тривога, тож усі дружно спустились у сховище.
Тут щозаняття вивчають нову країну світу і її культуру. Нині — Велику Британію. Першокласниця Настя — з Харкова. Живе у Черкасах, а навчається в харківській школі онлайн, тож наживо однокласників не бачила. Дитині бракує спілкування.
Хотілося б побачити школу, мені здається, так цікавіше було б. Дуже багато друзів маю. Я за ними всіма сумую, — розповідає першокласниця Настя Ратушняк.
У перші дні повномасштабного вторгнення охопили шок, безсоння і страх, розповідає мама дівчинки. Виїхали з Харкова 5 березня.
Заради дитини ми підтримували емоційний стан, не показували справжні відчуття, але коли літали літаки над Харковом, зрозуміли, що більше не можемо в цьому місті бути, — розповідає мама Насті Альона Ратушняк.
Закінчується двогодинне заняття вже в класі, діти займалися виготовленням королівської корони.
Проект СпівДія заради дітей від UNICEF
Проект СпівДія заради дітей — Всеукраїнський. Діє у 16 містах — тут працюють з психоемоційним станом дітей — як місцевих, так і переселенців. Під час двогодинних занять дітлахи знайомляться, спілкуються та розкривають свої творчі здібності шляхом арт-терапії.
Менторка-комунікаційниця Галина Діденко розповідає, як працює проект:
Основне завдання — це психоемоційне розвантаження, щоб дитина відволіклася від сьогодення, від війни. Є діти-переселенці, які можуть регресувати трохи, враховуючи, що вони пережили. І ми тут діткам трошки допомагаємо.
Цей проект — мобільний простір. Щомісяця він переїздить в різні мікрорайони міста, залучає нових дітей, для яких вигадують інші програми. Ініціатива працює за підтримки UNICEF.
Раніше ми розповідали про застосунки для школярів без інтернету та дипломи у Дії.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!