Вже понад місяць українці буквально живуть у бомбосховищах. Де обстрілів менше — спускаються на кілька годин, поки не скасують тривогу.
У найнебезпечніших місцях навіть сидять цілодобово. Аби не втратити сили духу та підтримати сусідів по укриттю — вигадують речі, якими ніколи не займалися в мирному житті, проте такі, які теж наближають нас до перемоги.
У бомбосховищі, на глибині трьох метрів під землею, киянка влаштувала виставку своїх картин.
У бомбосховищі вона знаходиться ще з 24 лютого, малювання завжди було для неї хобі, тож картини повісила, щоб відволікти сусідів від сумних думок.
— Коли ти тут сидиш (у бомбосховищі — ред.), тобі здається, що постійно ніч, що немає світла.
Тому я принесла сюди свої картини, щоб створити кольорові плями, щоб у людей розслаблявся погляд.
Щоб люди не відчували, що на них тиснуть стіни, — каже організаторка виставки Валентина.
Також жінка проводить арттерапевтичні майстер-класи. Проводить уроки малювання для сусідів. Тож люди розмалювали стіни бомбосховища. Тепер при вході їх зустрічає образ Ісуса Христа.
Підтримати бойовий дух українців намагаються й найменші. Трирічний хлопчик Леон заспівав Ой у лузі червона калина. Ця пісня вже стала відомим на весь світ символом незламності українців.