На Рівненщині поранений ветеран через байдужість місцевої влади сам ремонтує дорогу. Бойовий медик 82-ї десантно-штурмової бригади пройшов одні з найгарячіших точок на Запорізькому напрямку, врятував не одне життя і сам зазнав тяжких поранень.
Та після повернення додому взявся робити те, до чого у влади руки так і не дійшли — латати розбитий шлях поміж селами за гроші отримані внаслідок поранення. Це ділянка дороги державного значення поблизу села Крупове, шлях на якій всипаний ямами та вибоїнами.
Ветеран своїми силами ремонтує дороги на Рівненщині
Рух на дорозі жвавий, цим шляхом до міста їздять жителі кількох сіл і рейсові автобуси. Та коли востаннє ремонтували дорогу, місцеві вже й не пам’ятають.
— Зовсім не вистачає грошей на входову частину. На рік два або три рази треба робити, — розповідає один з водіїв.
Зробити бодай якийсь ямковий ремонт люди не раз просили очільників громади, та щораз чули відмовки. Тож навести лад з дорогою взявся місцевий ветеран.
24-річний Віктор добровольцем став на захист країни. Бойовий медик 82-ї десантно-штурмової бригади рятував життя побратимів, евакуював їх з поля бою під атаками ворожих дронів.
Потім сам ледве не загинув, потрапивши під мінометний обстріл поблизу Вербового. Це було осколкове поранення. Через тяжку контузію Віктор має проблеми з мовленням. Одна рука майже не функціонує.
Повернувшись додому, хотів займатися сільським господарством та в оренді землі в міській раді відмовили. Тож взявся за те, що за багато років мала б зробити влада і тепер самотужки ремонтує дорогу.
Працює однією рукою, носить цемент, замішує розчин, адже до війни встигнув попрацювати будівельником. На підмогу бере місцевих хлопчаків. Грішми або матеріалами трохи допомагають люди.
На ремонт Віктор витратив уже понад 60 тисяч гривень з грошей, які отримав за своє поранення, залатав три км дороги, та роботи ще чимало.
— Це показує, що ветерани не тільки відстоюють нашу територіальну цілісність і безпеку українців. Вони ще готові змінювати країну на краще, — говорить друг Віктора Дмитро.
У міській раді ветерану дякують за ініціативу, втім запевняють, що нічим допомогти не можуть. Мовляв, дорога державного значення, а відтак не їхній клопіт.
— Ми не можемо з місцевого бюджету виділяти кошти на об’єкт, який нам не належить. Ми можемо це все зробити в рамках співфінансування для державного об’єкта, — коментує позицію влади заступник міського голови Дубровиці Юрій Яременко.
Щоправда, з такою пропозицією міська рада до служби відновлення і розвитку інфраструктури досі не звернулася, кажуть там. Інакше точно знайшли б спосіб спільно покращити стан дороги, бо самі теж не впораються.
Нині мають чверть від грошей, потрібних на ремонт шляхів в області. Чиновники кажуть, що написати заяву можна, але наскільки швидко відбудеться ремонт ніхто не знає.
Поки чиновники годують обіцянками, Віктор продовжує працювати. Каже, поки не залатає останню яму, не зупиниться.
Ми також розповідали історію переселенки Євдокії, але створила лавандове поле на новому місці.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!