Невіддільна частина сучасного українського війська — територіальна оборона, яка за кілька місяців від моменту створення перетворилась на потужну силу, здатну дати гідну відсіч окупанту.
До її лав приєднуються люди різного фаху та бойової підготовки. Бандурист, адміністраторка в ресторані та підприємець — до великої війни вони були успішними кожен у своїй професії й задоволені власним життям.
Але після повномасштабного вторгнення не стали чекати, що їх хтось захистить, самі пішли до тероборони.
Я навіть у тирі жодного разу не стріляла
24 лютого Валерія прокинулась від того, що її мама кричала про початок війни. Хоч жінка й не хотіла відпускати на війну всіх трьох дітей, до військкомату Лєра пішла з рідними братом та сестрою.
Що таке зброя, у мене взагалі ніякого розуміння не було. Я навіть у тирі ні разу не стріляла. Я була такою дівчинкою-дівчинкою, — ділиться Валерія.
23-річна Сімка тепер стрілець. З її зростом (1,53 м) було непросто знайти спорядження й одяг. Довелось вшивати та вкорочувати форму. Та перешкоди не лякають дівчину, коли йдеться про захист рідного дому.
Фото: Територіальна оборона ЗС України / Facebook
Обміняв бандуру на автомат
Бандурист і заслужений артист Тарас Столяр до великої війни востаннє стріляв хіба у школі. Ладнати зі зброєю вчився вже в полях.
Є війна. І вона відбувається зі зброєю. Це не є якась дилема чи світоглядне рішення. Це необхідність.
— Крім автомата, я брав у руки бензопилу, лопату і ще багато різних гарних інструментів, — розповідає Тарас.
З Афганістану до України
Командир відділення на псевдо Джоні родом з Афганістану. Він вважає Україну своїм домом. Був на Майдані, потім в АТО. Під час боїв за Київ воював на Ірпінському напрямку.
— Перевага — всі прийшли добровільно. Вони дуже мотивовані.
Війну перемагає не техніка, не солдати, а ідея. А хлопці прийшли з ідеєю боронити свій дім, — каже чоловік.
Саме захист свого будинку, села чи міста був основним завданням тероборони, коли її створювали на початку року. А з травня закон дозволив тероборонівцям воювати там, де вони потрібніші.
Адже бійці Сил тероборони займають військову посаду, мають усі ті самі обов’язки, соціальні гарантії та фінансове забезпечення, що й солдати ЗСУ. Відтак вони не можуть завершити службу, коли заманеться.
Українці не чекають повісток, щоб йти на війну, а самі штурмують військкомати. Навіть якщо до цього ніколи не тримали зброї в руках. Це історія хлопця, який проміняв моделінг на ЗСУ.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!