Він змінив модні образи та професійні зйомки для світових брендів на військову форму та плівковий фотоапарат для фіксування подій на фронті.
У перші дні повномасштабної війни Тарас пішов оббивати пороги місцевого військкомату, де його без бойового досвіду навіть бачити не хотіли.
Та все ж хлопець домігся свого й тепер разом з іншими боронить незалежність своєї країни. Це історія не про супергероя Marvel, а про свідомого й совісного громадянина.
До війни Тарас три роки професійно займався моделінгом, півтора з яких прожив в Індії та рік — у Китаї. Серед брендів, з якими співпрацював хлопець, можна виділити маркетплейс Amazon, Helen Marlen Group — офіційний представник компаній Gucci, Burberry, Ferragamo тощо.
Але згодом хлопець вирішив повернутись до своєї профільної роботи, якою займався ще до моделінгу — електропостачанням у промислових масштабах.
24 лютого Тарас мирно спав, як і більшість українців, у своїй зйомній квартирі в Києві. Поруч була кохана дівчина та песик. О п’ятій ранку його розбудив дзвінок від молодшого брата, який уже кілька разів без успіху намагався зв’язатися з хлопцем.
Я цей дзвінок ніколи не забуду. Виглянув у вікно на вулицю, а там вже затори й паніка. Спочатку було важко все усвідомити, та й емоції були змішані.
Згодом вони переросли у звичайну ненависть до кожного окупанта! — пригадує Тарас.
На другий день війни він з друзями подався на місце збору для запису до лав місцевої тероборони. Проте їм відмовили, бо місць уже не було.
Тоді хлопці кілька днів волонтерили, а потім Тарас повернувся до рідного міста, щоб достукатись до місцевого військкомату. Армійці ж пояснювали, що без бойового досвіду нічого туди потикатись.
Але я сказав, що не піду звідси, поки не візьмуть мене до ЗСУ. Наступною фразою пана майора було: “Щоб завтра з речами був тут на 9:00”.
Тепер хлопець солдат ЗСУ та захищає свою країну.
А що ж на особистому фронті? Кохана дівчина поставилася з абсолютним розумінням до рішення Тараса та підтримала його прагнення бути корисним своїй державі.
Вона найкраща, завжди підтримує мене в усьому. Не було ніяких прохань передумати чи щось таке. Тут я зустрів абсолютне розуміння з її сторони, для чого я туди йду, — ділиться хлопець.
А нещодавно, коли в Тараса з’явилась можливість приїхати додому на кілька днів, пара побралась. Розлука не лякає молодят, адже любов переможе все зло.
Улюблене хобі — фотографування — знадобилося також і у військовій професії. Хоч хлопець і не має змоги та часу присвячувати себе художнім знімкам, фотоапарат з плівкою завжди носить із собою.
А фотографувати на фронті є що! Тарас ділиться, що найбільше на війні його вражає завзяття, наснага та хоробрість тих, хто пліч-о-пліч боронить рідну землю. Українці не чекають повісток, а штурмують військкомати та віддають останнє на потреби армії.
Мене вражає “асорті” людей тут: від зварювальника до директора відділу дуже серйозної організації, які без вагань роблять спільну справу, роблять все можливе, аби згодом ми святкували перемогу України, — каже військовий.
Тож відповідь на питання, у чому сила українців, очевидна — у незламності, вірі, силі, незалежності та любові до власної країни. Кожного дня мільйони наших людей творять історію та захищають своє “життя після” наймасштабнішої трагедії сучасної України.
Ти також можеш долучитись до доброї справи, зробивши пожертву за посиланням або переказ на картку: 5375 4112 0213 9742. Підрозділ Тараса потребує тепловізорів та нічників.
Війна — це завжди контраст. Це смерті, знищені будинки та долі тисяч людей. Але все це слугує фоном для прояву справжнього героїзму, народження дітей та кохання.
Військовослужбовці Олександр та Олена побрались на передовій та вирішили, що відгуляють весілля одразу після перемоги України. Читай їхню чуттєву історію.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!