Мені з Великої Олександрівки зателефонували — повідомили, що техніка поїхала на Борозенське. Це було 24 лютого — в перший день війни. За 15 хвилин заїхали два Урала.
Про окупацію села Борозенське у Херсонській області фактично з першого дня повномасштабної російсько-української війни розповідає місцева жителька та директорка школи Любов Глоба. Жінка каже — одразу окупанти тут не стояли. Лише час від часу навідувалися. А “розселятися” почали наприкінці березня.
— Вони вивозили все, що бачили — КамАЗами. Це просто диво якесь: брали таке, що ти б ніколи й не подумав. Вони мало що бачили.
У родини пані Люби окупанти поцупили дві автівки. Одну вже після окупації знайшли аж у Бериславі — її загарбники так і не змогли завести. А старенький Жигуль і досі стоїть на одній з вулиць села — четверо росіян на ньому розбилися.
Окупація
В окупації у Борозенському лишилося 700 жителів — це половина мешканців села. Загарбники перевіряли усіх людей та вишукували особливо патріотичних, а декого забирали з собою.
— Буквально в останні дні забрали наших хлопців, понадягали чохли на голову. Ставили їх до стіни й стріляли над головами, — ділиться Любов Глоба.
У Борозенському російські окупанти одразу організували штаб на кілька сіл. У будинку культури розміщувалася основна маса загарбників. Вони одразу виставили доти та нікого з місцевих сюди не пускали.
Про штаб окупантів у селі розповідає нацгвардієць Андрій на псевдо Кіндер — його підрозділ проводить тут стабілізаційні заходи.
Були як буряти, так і чечени та російські солдати. Техніки було 20 одиниць.
Будинок культури окупанти “окультурили” на свій, вже відомий нам, лад: залишили по собі гармидер та смітник. Їли, спали у підвалах, бо боялися, каже захисник.
Були у Борозенському і ті, хто прислуговував окупантам, каже місцева жителька Марія Люзна. Жінка лишалася у селі з донькою та онуком, які мають інвалідність.
Пані Марія нині відновлює хату після обстрілу. Каже, що в один день прилетіло до неї та до сусідки. Поруч хата згоріла. Жінка згадує, як окупанти постійно тероризували та залякували людей.
— Двоє перелізли сюди у двір. Я запитала: “Хлопці, що ви тут робите? Ви ж кажете, що ви нас визволять прийшли”. А вони відповіли: “Не визволяти — ми вас різати будемо”.
А на День прапора на одній з вулиць села з’явився український стяг. Тоді окупанти влаштовували людям допити, та так і не знайшли, хто це зробив.
Українська армія визволила Борозенське 9 листопада. У селі за час окупації від обстрілів загинуло 17 місцевих жителів. Двоє з них — діти.
Військові України роблять неможливе, аби звільнити нашу землю від окупантів. Щоб краще розумітися на ситуації, зазирни до актуальної карти бойових дій в Україні.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами.