Війна в Україні, а точніше проміжні результати війни в Україні для Росії, неабияк вдарили по світовому порядку. Навіть оминаючи розмови про імідж Росії для Європи та США, ми бачимо — прозріли й друзі терористичної держави-агресора.
Останніми днями напружена ситуація між Азербайджаном та Вірменією: у ніч проти 13 вересня, коли весь світ був прикутий до війни в Україні та похоронів королеви Єлизавети ІІ, війська Азербайджану відкрили вогонь по території Вірменії.
Гарантом безпеки Вірменії є Росія, але неспокій Нагірного Карабаху Кремлю зараз не на руку: не секрет, що саме українсько-російська війна є причиною такої безпрецедентної ескалації.
ОДКБ: реальність vs очікування
Організація домовленостей про колективну безпеку (Организация Договора о коллективной безопасности — рос.) є пародією на світову організацію НАТО. Вимоги та умови в ОДКБ — спільне придушення військових конфліктів та цивільних протестів.
Сьогодні ми бачимо: ефективність організації близька до нуля. Спочатку ОДКБ м’яко “кинуло” російського диктатора Путіна під час війни в Україні — ніхто не хотів потрапити у санкційні списки Європи.
Фактично єдиним поплічником для Путіна лишився самопроголошений президент Республіки Білорусь Лукашенко.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на особистій зустрічі з Путіним просив про військову допомогу для країни. Путін відмовив Пашиняну, і складається враження, що президент Росії, може, і хотів би допомогти, та нічим.
Та це не так. Росія вже неодноразово ігнорує прохання Вірменії — члена ОДКБ.
Назріває запитання: то чи справді всі члени ОДКБ захищають один одного, чи це Росія прикривається ОДКБ для впливу на пострадянський простір?
Військово-політична аплікація
Центр стратегічних комунікацій пояснює: насправді єдине реальне призначення ОДКБ — військовий контроль РФ над своїми колишніми колоніями.
ОДКБ не має досвіду дієвої допомоги у відбитті зовнішньої агресії та не гарантує безпеки.
Це швидко зрозуміли Грузія, Азербайджан і Узбекистан, тому і не стали продовжувати свою участь в ОДКБ. Відносини між членами-підписантами договору — непрості. Наприклад, періодично трапляються інциденти на кшталт перестрілки між прикордонниками Таджикистану і Киргизстану.
Головною силою ОДКБ залишаться Росія. А вона не може допомогти союзникам, бо й сама потребує допомоги через невдачі у війні в Україні.
До того ж через останню поразку у Харківській області Росія втрачає і контроль в ОДКБ, що ще більше розхитує військово-політичну аплікацію “співдружних” країн.
Інститут з вивчення війни у своїх щовечірніх підсумках результатів військових операцій у війні в Україні зазначив: військові невдачі Росії в Україні, ймовірно, продовжують послаблювати важелі впливу Росії в колишньому Радянському Союзі.
Підхід Путіна може зашкодити відносинам Росії з Вірменією та іншими державами-членами ОДКБ, особливо якщо Росія не зможе надати військову чи миротворчу підтримку.
Ймовірно, ескалація у Вірменії не зупиниться без сторонньої допомоги, але Росія уже відсторонилася від посередництва у збройному конфлікті.
Головне фото: Depositphotos
Раніше ми розповідали тобі, чому допомогти Росії у війни проти України не наважилися навіть члени ОДКБ.
Підписуйся на наш Telegram!