Російських військових язик не повертається назвати людьми. У перехоплених розмовах від СБУ вони радісно обговорюють вбивства українських дітей.
За два місяці війни окупанти вбили 213 дітей, ще майже 400 поранені.
Окупант: Діти ходять через міст. Дев’ять осіб разом з дітьми пройшло і під арку далеко зайшли. З рюкзаками йшли, ніби до школи.
Співрозмовник: Зрозуміло. Відпрацював чи жалієш поки?
Окупант: Та пропущу поки.
Співрозмовник: На зворотному шляху? Будь уважний, будь мужній. Ми з тобою.
Окупант: Прийняв.
Росія — нація парадоксів. В них немає краплі людяності та, здається, зовсім немає розуму. Тому не менш цинічними за розмови є їхні листування.
В одній з таких переписок громадянин Росії каже окупанту, що на телебаченні РФ обіцяють взяти Київ до 9 травня, натомість він дізнається правду про гори трупів російських солдатів.
А все награбоване в загарбників забирає ФСБ, тож тепер вони ще й жаліються, що не можуть нічого вивезти з України.
Після такого починається приступ істеричного сміху, адже потім ці громадяни РФ жаліються: “Чому нас усюди не люблять? Це русофобія”.
Російські військові не мають жалю, а їхньому президенту бракує адекватності та раціональності. Путін не одноразово погрожував ядерною зброєю, тож раніше ми розповідали, чи може Росія застосувати ядерну зброю.