Костянтинівка стала точкою на карті, до якої прикута увага всієї України. Місто перебуває під регулярним обстрілом росіян.
Це ще один яскравий приклад натурального російського тероризму. Приклад жорстокості, абсолютної відсутності жалю. В репортажі Фактів ICTV дивись, як населений пункт, в якому ще до повномасштабної війни жило 80 тисяч людей, став примарою.
Костянтинівка зараз: як місто перетворилося на примару
Нині Костянтинівка перебуває під постійним бомбардуванням та ударами дронів. Розірвані сітки на в’їзді наче попереджають: попереду багато ризику та мало надії. Підтверджують це й спалені вщент автівки.
В одній із комунальних будівель, вже потрощеній обстрілами, перебуває пан Григорій. Він змотує дроти та шукає, для чого вони можуть знадобитися. 70-річний пенсіонер живе поряд. Його домівка ще умовно ціла. Виїжджати він відмовляється на відріз.
За які гроші? Краще здохну під своїм дахом або під своїм парканом хоча б, — каже чоловік.
Шлях вулицями нагадує човникові забіги, адже рухатися бажано швидко. На сусідній вулиці помітний один із нещодавніх прильотів. Вгатило не так давно, руїни ще тліють.
Додає трагізму і той факт, що через засилля дронів до міста вкрай складно потрапити рятувальникам та медикам. Закрилися тут і всі лікарні, тому шансів отримати швидку допомогу мало. І для майже шести тисяч людей, які тут досі залишаються, життя вже перетворилося у виживання.
Вулиці майже безлюдні. Скоро комендантська година, яка тут починається з 15:00. Місцеві чоловіки радіють бензопилі та паливу до неї, які доставляють разом із військовими. До цього їм доводилося заготовлювати дрова вручну.
Дерево тут вже невіддільна частина побуту, яка забезпечує тепло та приготування їжі. Володимир та Олександр організували довкола себе декілька дворів, усього до 20 людей, з тих, хто лишився.
Разом вижити шансів більше. Зрозуміли це іще на початку вересня, коли ворог вдарив просто у їхній будинок.
Дім почав горіти. Він би вигорів повністю, якби не ми, четверо чоловіків, які бігали по поверхах. Цей під’їзд ми врятували, тому що живемо тут.
Олександр не може виїхати, адже доглядає за матір’ю. Та ж на відріз відмовляється покидати місто. Саме тому чоловікові залишилося лише готуватися до сьогоднішніх умов завчасно.
— Півроку протягнемо на тих продуктах, які в нас є: тушкованка, макарони та інше.
Біля місцевого ринку ще у липні вирувало життя. Потім ракети, РСЗВ, керовані авіабомби й десятки дронів все зруйнували. Тут все розбито та відчувається трупний сморід. Місцеві кажуть, що деякі продавці загинули під час атаки.
До повномасштабної війни Костянтинівка була одним з індустріальних центрів сходу України. Її називали столицею скляної промисловості. А тепер тут важко знайти хоч одне вціліле вікно.
Деякі жителі Костянтинівки та сусідньої Дружківки все ж наважуються втекти від війни. Ми розповідали, як вони згадують нелюдські удари росіян.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!