Співай, грай, танцюй — як допомогти дитині подолати страх темряви за допомогою веселих ігор

Олена Яковлєва випускова редакторка сайту
Дитина боїться темряви: що робити

Страх темряви досить поширений серед дітей. Його часто мають навіть у дорослому віці. Але у зв’язку з війною, постійним стресом та психологічними травмами ця фобія може загострюватись.

Психологиня Світлана Ройз розповіла для UNICEF Україна, як підтримати малюка. Вона пропонує грати в ігри, адже це найпростіший спосіб зняти напругу.

Ці ігри підходять для різного віку та поділяються на аудіальні та тілесні.

Аудіальні ігри з дітьми у темряві

  • співати хором;
  • грати на музичних інструментах;
  • грати на уявних музичних інструментах та видавати звуки, відтворюючи мелодію барабанів, скрипки тощо;
  • говорити власною вигаданою мовою, намагаючись донести свою думку лише інтонацією;
  • промовляти скоромовки разом чи наодинці;
  • грати в “А я…!!!” і розповідати про те, що ми вміємо;
  • грати в Alias. Потрібно вгадувати слово за описом, не називаючи його;
  • видавати звуки тварин — інші мають вгадати, хто з пухнастиків так “розмовляє”. Хто вгадав перший — стає ведучим;
  • “на щастя, на жаль”. Ведучий вигадує ситуацію, а гравці по черзі продовжують історію, починаючи зі слів “на жаль” чи “на щастя”;
  • “спотворений телефон”. Гравці пошепки передають одне одному слово. Останній учасник має сказати вголос, що він почув;
  • говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, “чайник” — “кинйач”, “стіна” — «анітс”;
  • розповідати історії на якусь тему;
  • розповідати історії за одну хвилину;
  • грати в слова. Кожен гравець називає слово на останню букву слова попереднього гравця;
  • знайти асоціації. Один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію до нього, тобто перше, що спадає на думку;
  • вигадувати слова, яких не існує, та придумувати їм значення.

Тілесні ігри з дітьми у темряві

  • вивчити кілька літер з азбуки Морзе та передавати прості слова доторками;
  • взятись за руки та обережно стиснути долоню тому, хто сидить поруч за годинниковою стрілкою;
  • уявити, що тіло — музичний інструмент. І кожна його частина видає певний звук. Тоді торкатись до дитини долонею, щоб вона співала, мугикала, кукурікала тощо;
  • відбивати ритм знайомої пісні або, наприклад, звуку дощу. Можна відстукувати мелодію зубами, клацати язиком, відбивати долонею, ногами абощо;
  • обіймати одне одного та цілувати;
  • танцювати під уявну чи справжню мелодію;
  • передавати предмет по колу із заплющеними очима та вгадувати, що це таке;
  • торкатись долонь ведучого, щоб той вгадав людину, яка його торкається;
  • зробити собі хатинку із подушок і ковдр;
  • якщо кімната знайома та безпечна, можна обрати ведучого, який ловитиме гравців у темряві за звуком плескання в долоні. Хто піймався — стає новим ведучим;
  • грати в тіньовий театр руками чи іграшками;
  • посвітити ліхтариком крізь друшляк на стіну та милуватись “зірками”.

Зараз складно всім: і дорослим, і малим. Але пам’ятай, що родина — твій оберіг і фортеця незалежно від того, де ти знаходишся. Читай, як підтримати дитину під час війни та чому не варто бути ідеальними батьками.


А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!