Батьківство — це складний етап життя, на який припадає багато відповідальності, турбот та бажання вкласти у свою дитину якнайбільше хорошого. Та ще це час найбільших переживань за дитину: чи добре вона розвивається, чи немає небезпеки для її якісного життя?
Багато запитань у батьків виникає під час розвитку мовленнєвого апарату дитини. Які норми та у якому віці дитина починає говорити — розповіла Фактам ICTV завідувачка логопедичного пункту Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міськради Тетяна Кудярська.
Детально про норми розвитку мовлення у дитини розповідаємо й ми, далі у матеріалі.
Коли дитина починає говорити: вікові норми
За поясненнями Тетяни Кудярської, нині фахівці розділяють розвиток мовлення у дітей на кілька етапів. Адже спершу малюки вчаться вимовляти звуки, з часом таких звуків стає більше, вони намагаються поєднати їх.
У цей період важливо виявляти інтерес до дитини та активно комунікувати з нею, — каже експертка.
Етапи розвитку мовлення у дитини:
- 9-18 місяців: у цей час дитина повторює звуки, які чує щодня, і намагається складати звуки в слова;
- 18-20 місяців: дитина вчиться говорити короткі слова (дай, іди) та складати їх у короткі та легкі речення;
- 20-22 місяці: дитина починає використовувати слова у множині, щоб залучити до комунікації більше людей;
- 22-24 місяці: дитина збільшує свій словниковий запас до 300 слів, в основному це іменники.
Щоб покращити ці навички та допомогти дитині, батькам чи опікунам важливо активно долучатися до процесу. Наприклад, можна багато говорити з дитиною, читати їй книги, разом дивитися мультфільми чи слухати музику.
До віку півтора року дитина все частіше називає предмети, а вже до трьох років її словниковий запас може сягати до 1500 слів.
— Чітких вікових рамок, коли дитина почне розмовляти, дати неможливо. Однак перші прояви розвитку мовлення в дитини мають з’явитися до двох років.
Затримка мовленнєвого розвитку: ознаки
Як зазначає експертка, затримка мовленнєвого розвитку не є діагнозом, але така особливість свідчить про розвиток мовлення у дитини не за загальноприйнятими нормами.
У віці до двох років проблему можуть скоригувати лікарі: логопед, нейрологопед, дитячий невролог.
— Консультації з фахівцями потрібні, щоб виключити складніші органічні порушення в малюка й отримати конкретні рекомендації щодо правильного формування мовлення в нього, — каже завідувачка логопедичного пункту.
Затримка мовлення у дитини також може свідчити про:
- розлади аутистичного спектра;
- алалії;
- дизартрії;
- затримку або порушення інтелектуального розвитку;
- педагогічну занедбаність;
- невмотивованість дитини;
- часті соматичні захворювання тощо.
Для покращення мовленнєвих звичок дітям з пелюшок варто прищеплювати любов до книжок та читання. Як це зробити та як навчити дитину читати, ми розповідали раніше.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.