Майже кожен прагне стати справжнім другом для своєї дитини, навчитися знаходити правильні слова та заспокоювати, коли це необхідно.
Та в житті не буває все ідеально. Кожен дорослий зустрічається з маленьким непослухом своєї дитини, який може розгнівати або засоромити його перед іншими людьми.
Цей гнів може з’явитися через власну невпевненість та думки, що вони не здатні впоратися з дитиною. Саме через це доводиться червоніти перед знайомими чи у громадських місцях.
У спробах негайно заспокоїти малечу, дорослі можуть перегнути палицю з батьківським авторитетом. Тож замість того, щоб заспокоїти, на емоціях — травмувати дитину образливими виразами.
Лікарка педіатриня Юлія Себран та автори видавництва психологія для батьків 4mamas розповіли про десять найпоширеніших шкідливих виразів, які не заспокоюють малечу, а роблять гірше. Також ти дізнаєшся, чим замінити ці вирази.
Чи справді дитячий непослух — це погано?
Проявляти свій характер та темперамент — це абсолютно нормально, адже навіть маленька дитина — вже особистість.
Непослухом вважають поведінку, коли діти голосно розмовляють, бігають, стрибають, перекочуються по підлозі тощо. Однак чи справді це так погано?
Ми теж заручники власного минулого і живемо по шаблонному сценарію у суспільстві. Простіше кажучи, нас із дитинства вчать бути зручними, після чого ми вчимо цьому своїх дітей, а вони своїх.
Хоч ідеальними батьками бути неможливо, можна виховувати свою дитину незалежною та самостійною, а не зручною.
Фрази, про які краще забути:
Фразами не плач, не кричи, не злися, старших треба слухати тощо, ми вчимо дітей приховувати свої емоції, замість того, щоб вчити екологічно випускати їх.
- Я ж тобі казав(-ла), будь обережнішим(-ою)! Якщо вже сталася якась пригода, то не варто за це сварити. Дитина теж має отримувати свої уроки й вчитися на помилках.
Натомість можна допомогти малечі сформулювати ці висновки й запитати, який урок дитина винесла із ситуації.
- Припини кричати! Якщо просто наказати дитині припинити щось робити, то це навряд чи спрацює. Однак можна спробувати її ввічливо та спокійно попросити, нумо говорити тихіше.
- Я тебе вже тричі просив(-ла), зроби негайно! Таке формулювання тисне на дитину, замість нього можна використати лагідну форму й запитати, чи може дитина сама це зробити, чи їй потрібна допомога?
- Як тобі не соромно? Звісно, всі ми іноді робимо погані вчинки, однак часто тільки через те, що не могли придумати інший вихід. Почуття провини ніяк не допоможе його знайти й зробити висновки.
Просте запитання, нумо подумаємо, як слід було вчинити — розвиває у дитини мислення. Тут дорослий може допомогти малюку й разом з ним придумати, як можна було вийти з ситуації іншим способом.
- Припини! Я сказав(-ла), що не можна! Надто різке формулювання рідко дає результати. Дитина не твоя власність, тож краще її просто попросити, будь ласка, не роби цього.
- Негайно йди додому! Діти рідко роблять те, що їм наказують, тому треба створити ілюзію вибору. Запитавши, піде дитина додому зараз, чи через 10 хвилин, ти майже напевно досягнеш результату.
- Нумо хутчіше рухайся! Інколи, щоб дитина робила щось, треба її зацікавити. Наприклад, презентувати ідею у формі гри.
Якщо ти скажеш, а уявімо, що ми на перегонах, то твоя дитина без зайвих прохань почне йти швидше.
- У мене немає на це грошей. Такий вираз забирає надію на те, що дитина отримає бажану іграшку, що може спровокувати шквал емоцій.
Щоб не засмучувати малюка й менше мізкувати над подарунком, можна запропонувати їй, попросити це у Святого Миколая.
- Поводься чемно! Після такого виразу у дитини виникає питання чому саме тут треба поводитися чемно? Щоб дитина і справді перестала вередувати, поясни їй, чому тут це робити не доречно.
Наприклад, скажи, що ви у громадському місці, тож тут треба дотримуватися правил.
- Не треба! Я зроблю все сам(-а). На те, щоб зав’язати шнурівки у дорослих піде кілька секунд, у дітей, які от-от навчилися робити це самостійно, піде значно більше часу і так з усім.
Виразом, що ти зробиш все за малечу, можна відбити бажання робити цю справу взагалі. Краще підбадьорити дитину й сказати, що ти зачекаєш, коли він(-вона) закінчить і що у дитини все вийде.
Сьогодні через війну важке випробування проходять не лише дорослі, а й діти. Тож навіть у них може виникнути депресія. У важкий час для дитини як ніколи важливо, щоб поруч був люблячий дорослий.
Ми розповіли, як побудувати сприятливу атмосферу у родині та допомогти дитині впоратися з переживаннями
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.