Сомалійсько-британська письменниця та поетеса Уорсен Шайр якось написала потужний вірш під назвою Дім, де різко відповіла на всі закиди щодо сирійських біженців. Останні були змушені тікати від небезпеки, що могла убити.
До початку російсько-української війни Україна приймала біженців з країн, що були охоплені війнами. З 2014 українці дізналися про існування статусу ВПО, а вже у 2022 році — самі громадяни суверенної України стали шукати прихистку за кордоном.
Й досі існує чимало стереотипів про біженців. На чому вони засновані й чому українцям важливо говорити про проблеми вимушених втікачів не лише раз на рік — редакція Вікна-новини розбирає тему у Всесвітній день біженців.
Всесвітній день біженців
Всесвітній день біженців — це міжнародний день, призначений Організацією Об’єднаних Націй на честь біженців по всьому світу. День біженців відзначається 20 червня щороку, й визнає мужність та силу тих людей, що вимушено покинули свої домівки через війни, конфлікти чи переслідування.
Всесвітній день біженців проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році.
Глобальна мета — аби спільнота пройнялася співчуттям до людей-біженців.
Відома голлівудська акторка та громадська діячка Анджеліна Джолі, що донедавна була послинею доброї волі ООН, якось зазначала: найбільше бажання будь-якого біженця — повернутися додому.
— У країнах, де людям доводиться покидати свої домівки через переслідування та насильство, потрібно знайти політичні рішення, відновити мир і терпимість, щоб біженці могли повернутися додому.
На мій погляд, повернення додому — це найглибше бажання більшості біженців.
Нині в Україні біженцями стали понад вісім мільйонів осіб, а п’ять із них — подали заяви на отримання статусу тимчасового резидента в сусідніх західноєвропейських країнах.
Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, посилаючись на дані Агентства ООН у справах біженців станом на кінець травня.
Стереотипи про біженців
Попри рухи рівності та час позбавлення від стереотипів, світ й досі залишається ксенофобним та ворожим до національних груп, що не схожі на ті, що проживають на деякій території.
Активно такі стереотипи поширювали й ЗМІ.
Найпоширенішим міфом про біженців є думка, що ці люди шукають кращого життя в інших державах. А насправді біженці — люди, що покинули все своє життя та шукають безпеки для себе.
Американська письменниця та акторка Тері Хетчер про біженців говорила так: “Вони в безпеці, але вони не у своїх будинках. І це катастрофа”.
У Всесвітній день біженців Міграційна платформа EWL описала і спростувала ключові міфи та стереотипи щодо українців. Серед іншого, приміром, багато інформаційних вкидів зі сторони російської пропаганди.
- Заробітчани. Цей міф справді активно розвивається саме російською пропагандою, адже РФ переконує: українці їдуть в Європу не від війни, а від бідності.
- Неосвіченість. У наших головах вкорінилося враження, що всі біженці — неосвічені. Натомість останнє дослідження EWL показало, що у групі мігрантів і біженців вищу або незакінчену вищу освіту має понад половина групи (56%). А українських дітей в школах ЄС часто хвалять за швидке опанування мови та глибокі знання в науках.
- Біженці за кордоном не працюють. Ні, дослідження EWL довело, що 78% біженців у Польщі вже знайшли або прагнуть знайти роботу. До того ж більшість біженців допомагає своїй країні коштами.
- Всі біженці — бідні. Згадаймо лише те, скільки нині закритих та знищених заводів, виробництв, підприємств. Тож цілком логічно, що за кордон виїздили й власники цих підприємств.
Разом з тим, на українських біженок за кордоном може чекати й небезпека. The Guardian оприлюднив статистику, чому торговці людьми чатують на біженців — головні тези можеш знайти у нашому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!
Головне фото: Depositphotos.